У Перу виявили майже 150 нових малюнків Наска. ФОТО

Цю знахідку зробили японські вчені за допомогою штучного інтелекту.

Вчені з Японії скористалися технологією штучного інтелекту і змогли виявити майже 150 нових геогліфів на плато Наска в Перу – повідомляє NHK.

 
Фото: NHK

"Група японських вчених, яка проводить дослідження плато Наска в Перу, виявила 143 нових геогліфи. Про це оголосила група вчених з університету Ямагата на чолі з професором Масато Сакаї", - йдеться в повідомленні.

Відзначається, що знайдені геогліфи (нанесені на землю геометричні або фігурні візерунки) представляють собою зображення людей, птахів, тварин – в тому числі кішок.

Вчені повідомили, що для аналізу отриманих даних вони використовували технологію штучного інтелекту, розроблену однієї з компаній, що працює в сфері інформаційних технологій.

 
Фото: ЕРА

Довідка. Наска – пустельне плато і плита літосфери на південному узбережжі Перу. Крім того так називають археологічну культуру, що процвітала в період між 500 р. до Р.Х. і 500 р. після Р.Х.

Можливо, саме вони і створили знамениті лінії Наска (геогліфи Наски), церемоніальне місто Кауачі і систему підземних акведуків, які функціонують до сих пір.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.