У Перу виявили майже 150 нових малюнків Наска. ФОТО

Цю знахідку зробили японські вчені за допомогою штучного інтелекту.

Вчені з Японії скористалися технологією штучного інтелекту і змогли виявити майже 150 нових геогліфів на плато Наска в Перу – повідомляє NHK.

 
Фото: NHK

"Група японських вчених, яка проводить дослідження плато Наска в Перу, виявила 143 нових геогліфи. Про це оголосила група вчених з університету Ямагата на чолі з професором Масато Сакаї", - йдеться в повідомленні.

Відзначається, що знайдені геогліфи (нанесені на землю геометричні або фігурні візерунки) представляють собою зображення людей, птахів, тварин – в тому числі кішок.

Вчені повідомили, що для аналізу отриманих даних вони використовували технологію штучного інтелекту, розроблену однієї з компаній, що працює в сфері інформаційних технологій.

 
Фото: ЕРА

Довідка. Наска – пустельне плато і плита літосфери на південному узбережжі Перу. Крім того так називають археологічну культуру, що процвітала в період між 500 р. до Р.Х. і 500 р. після Р.Х.

Можливо, саме вони і створили знамениті лінії Наска (геогліфи Наски), церемоніальне місто Кауачі і систему підземних акведуків, які функціонують до сих пір.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.