На українському інтернет-аукціоні продають давноруську сокиру з тризубом. ФОТО

Старовинну бойову сокиру (топір) було виставлено на продаж на інтернет-аукціону.

Увагу не незвичайний лот звернув історик Андрій Гречило, який опублікував посилання у Facebook.

 

Людина, що продає артефакт, зазначає, що він зроблений з заліза зі срібною інкрустацією і важить 435 грамів.

 

На змінках видно, що на сокирі за допомогою інкрустації зображені не лише орнаменти, а й тризуб.

 

Автор також вважає, що зроя відноситься до періоду Київської Русі.

 

Ціна лоту за кілька днів зросла до 40200 гривень.

 

На думку Андрія Гречила, сокиру знайшли "чорні археологи". У коментарях до його допису археолог Микола Бандрівський вказує ймовірний період виготовлення зброї - X-XI століття.  

 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.