Спецпроект

АНОНС: У Києві розкажуть про Голодомор 1932-1933 років

Лекція «1932-1933: Як голодом вбивали Україну?» відбуд

Перед слухачами виступить історик, дослідник Голодомору, заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

 

Голодомор – це не лише страшна трагедія, що забрала мільйони людських життів. Це також соціальна інженерія, метою якої було змінити ментальність та ідентичність десятків мільйонів людей.

- Чому став можливим Голодомор?
- Чому більшовики вбивали голодом Україну?
- Якою була мета Сталіна?
- Як вбивали голодом та як "замітали" сліди злочину?
- Чи досягнув Сталін мети?

У рамках заходу Володимир Тиліщак також презентує нові видання Українського інституту національної пам'яті: "Людяність у нелюдяний час" (книга про праведні діяння в роки Голодомору, упорядники – Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко), збірник спогадів свідка Голодомору Анастасії Лисивець "Скажи про щасливе життя…" та "Репресовані" щоденники. Голодомор 1932-1933 років в Україні" (упорядкування, вступна стаття, загальна редакція – Ярослав Файзулін).

15 листопада, п'ятниця, 18:30.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 2).

Вхід на захід вільний, проте потрібна попередня реєстрація за посиланням – http://bit.ly/2WTAcIY.

Захід організовано Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.