АНОНС: Киянам розкажуть про штурм міста військом Батия

Лекція "Звитяга та катастрофа. Київ, 1240" відбудеться 16 листопада.

Київ був однією з головних цілей непереможного монгольського війська в його "Великому Західному поході". Одне з найбільших міст Європи (яким був Київ перед ворожою навалою) не зникло після цього з карти, але перетворилося на невеличке поселення, що було відоме лише завдяки своїй давній славі.

 

Що відбувалося біля Лядських воріт та Десятинної церкви? Як були озброєні монголи та кияни? Хто очолював оборону Києва? Відповіді на ці та інші запитання давно відомі завдяки роботам істориків та археологів.

Проте наука не стоїть на місці: в останні роки з'явилися дослідження, які доповнюють, а подекуди змінюють наші уявлення про трагічний і героїчний грудень 1240 року.

Лекцію читатиме Дмитро Вортман, картограф, науковий редактор "Енциклопедії історії України".

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

16 листопада, субота, 14:00.

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2), 4 поверх. 

Вхід за музейним квитком вартістю 20 грн.

Подія у Facebook.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.