АНОНС: Киянам розкажуть про штурм міста військом Батия

Лекція "Звитяга та катастрофа. Київ, 1240" відбудеться 16 листопада.

Київ був однією з головних цілей непереможного монгольського війська в його "Великому Західному поході". Одне з найбільших міст Європи (яким був Київ перед ворожою навалою) не зникло після цього з карти, але перетворилося на невеличке поселення, що було відоме лише завдяки своїй давній славі.

 

Що відбувалося біля Лядських воріт та Десятинної церкви? Як були озброєні монголи та кияни? Хто очолював оборону Києва? Відповіді на ці та інші запитання давно відомі завдяки роботам істориків та археологів.

Проте наука не стоїть на місці: в останні роки з'явилися дослідження, які доповнюють, а подекуди змінюють наші уявлення про трагічний і героїчний грудень 1240 року.

Лекцію читатиме Дмитро Вортман, картограф, науковий редактор "Енциклопедії історії України".

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

16 листопада, субота, 14:00.

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2), 4 поверх. 

Вхід за музейним квитком вартістю 20 грн.

Подія у Facebook.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.