АНОНС: У Києві презентують книгу про Ґарета Джонса

Презентація книги видавництва «Жнець» «Ґарет Джонс. Ціна правди» відбудеться у Києві 15 листопада.

До книжки увійшли вибрані статті та хроніка життя і пам'яті британського журналіста валлійського походження Ґарета Джонса.

 

Книга видана двома мовами — українською та англійською — за ініціативи видавництва та доценток кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Марини Женченко та Ярослави Приходи до виходу у широкий прокат історичного трилера "Ціна правди".

В основі книги — бакалаврський книжковий проєкт студенток Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Валентини Пасічної та Олени Тищук "Журналіст Ґарет Джонс".

Учасники презентації:

Поліна Толмачова, маркетинг-директорка FILM.UA Group

Аліса Калюжна, промо-продюсерка фільму "Ціна правди"

Ігор Женченко, директор видавництва "Жнець"

Марина Женченко, видавчиня, доцентка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

Ярослава Прихода, доцентка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

Олеся Стасюк, генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду

Віктор Брехуненко, директор Інституту дослідження Голодомору.

15 листопада, п'ятниця, 16:00.

Місце: Національний музей Голодомору-геноциду (вул. Лаврська, 3).

Вхід на подію вільний, за реєстрацією: forms.gle/GdvmipbqDsZYrx1h9

Кількість місць обмежена.

Акредитація ЗМІ: forms.gle/3LSdf1nqTm8sV95x6

Нагадаємо, незабаром на екрани виходить фільм відомої польської режисерки Агнєшки Голланд, який йтиме в українському прокаті під назвою "Ціна правди". Це історія Ґарета Джонса, валлійського журналіста, який попри заборону Радянського Союзу в'їжджати до України іноземним кореспондентам, вирушає у нелегальну мандрівку, в результаті якої публікує матеріали, що покликані відкрити світові очі на вбивчу політику Сталіна.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.