АНОНС: У Києві презентують книгу про Ґарета Джонса

Презентація книги видавництва «Жнець» «Ґарет Джонс. Ціна правди» відбудеться у Києві 15 листопада.

До книжки увійшли вибрані статті та хроніка життя і пам'яті британського журналіста валлійського походження Ґарета Джонса.

 

Книга видана двома мовами — українською та англійською — за ініціативи видавництва та доценток кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Марини Женченко та Ярослави Приходи до виходу у широкий прокат історичного трилера "Ціна правди".

В основі книги — бакалаврський книжковий проєкт студенток Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Валентини Пасічної та Олени Тищук "Журналіст Ґарет Джонс".

Учасники презентації:

Поліна Толмачова, маркетинг-директорка FILM.UA Group

Аліса Калюжна, промо-продюсерка фільму "Ціна правди"

Ігор Женченко, директор видавництва "Жнець"

Марина Женченко, видавчиня, доцентка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

Ярослава Прихода, доцентка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

Олеся Стасюк, генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду

Віктор Брехуненко, директор Інституту дослідження Голодомору.

15 листопада, п'ятниця, 16:00.

Місце: Національний музей Голодомору-геноциду (вул. Лаврська, 3).

Вхід на подію вільний, за реєстрацією: forms.gle/GdvmipbqDsZYrx1h9

Кількість місць обмежена.

Акредитація ЗМІ: forms.gle/3LSdf1nqTm8sV95x6

Нагадаємо, незабаром на екрани виходить фільм відомої польської режисерки Агнєшки Голланд, який йтиме в українському прокаті під назвою "Ціна правди". Це історія Ґарета Джонса, валлійського журналіста, який попри заборону Радянського Союзу в'їжджати до України іноземним кореспондентам, вирушає у нелегальну мандрівку, в результаті якої публікує матеріали, що покликані відкрити світові очі на вбивчу політику Сталіна.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.