У Парижі виставлять на аукціон архів адмірала Колчака

У Парижі 21 листопада виставлять на торги архів відомого діяча російського "Білого руху" адмірала Олександра Колчака.

Про це повідомляє Міжнародне радіо Франції з посиланням на сайт аукціонного дому Drouot.

 

Ці предмети століття зберігалися родиною Колчака у Франції.

Підготовкою аукціону близько чотирьох місяців займалися французькі фахівці з російських архівів Іван Біррен з дружиною Алісою-Анастасією Біррен. Іван Біррен зазначає, що ці торги унікальні за своїми масштабами, а про існування багатьох листів і документів історики раніше не знали. Це вже не кажучи про те, що предмети, пов'язані з Колчаком, виставляють на продаж вкрай рідко.

Основа колекції - листи Олександра Колчака дружині Софії Федорівні, яка емігрувала разом з сином Ростиславом до Франції в 1919 році.

"Кожен лист має свою цінність, бо малюється особистість Колчака. Це не тільки історія, а людина. Він пише, що дуже турбується про сім'ю через те, що більшовицька лінія (фронту) насувалася на південь Росії, де вони тоді жили.

Дружина (Софія Колчак) дбайливо зберігала кожен папірчик, всі листи. Дружина має дуже важливу роль. Це єдина людина, якій він все відкриває. Всі думки - військові, політичні. І посилає їй всі документи", - розповідає Іван Біррен.

На аукціоні виставлять рідкісні історичні документи. Наприклад, невідому раніше фахівцям рукописну прокламацію Тимчасового Всеросійського уряду в Омську, де говориться, що уряд на чолі з адміралом Колчаком "прийняв на себе завдання ввести возз'єднану і відроджену Росію в коло великих демократій світу" і боротися з більшовизмом.

Цей рукопис зберігався в сім'ї Колчака з моменту його написання.

Сімейний архів вирішили розпродати після смерті онука адмірала Колчака - Олександра Ростиславовича. Пан Біррен пояснює, що Олександр Ростиславович Колчак мав трьох дітей, які вирішили продати колекцію, тому що не хотіли її ділити на три частини, і потім ділити її при наступному успадкуванні і так далі - "тоді вже зовсім загубиться слід".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.