У Парижі виставлять на аукціон архів адмірала Колчака

У Парижі 21 листопада виставлять на торги архів відомого діяча російського "Білого руху" адмірала Олександра Колчака.

Про це повідомляє Міжнародне радіо Франції з посиланням на сайт аукціонного дому Drouot.

 

Ці предмети століття зберігалися родиною Колчака у Франції.

Підготовкою аукціону близько чотирьох місяців займалися французькі фахівці з російських архівів Іван Біррен з дружиною Алісою-Анастасією Біррен. Іван Біррен зазначає, що ці торги унікальні за своїми масштабами, а про існування багатьох листів і документів історики раніше не знали. Це вже не кажучи про те, що предмети, пов'язані з Колчаком, виставляють на продаж вкрай рідко.

Основа колекції - листи Олександра Колчака дружині Софії Федорівні, яка емігрувала разом з сином Ростиславом до Франції в 1919 році.

"Кожен лист має свою цінність, бо малюється особистість Колчака. Це не тільки історія, а людина. Він пише, що дуже турбується про сім'ю через те, що більшовицька лінія (фронту) насувалася на південь Росії, де вони тоді жили.

Дружина (Софія Колчак) дбайливо зберігала кожен папірчик, всі листи. Дружина має дуже важливу роль. Це єдина людина, якій він все відкриває. Всі думки - військові, політичні. І посилає їй всі документи", - розповідає Іван Біррен.

На аукціоні виставлять рідкісні історичні документи. Наприклад, невідому раніше фахівцям рукописну прокламацію Тимчасового Всеросійського уряду в Омську, де говориться, що уряд на чолі з адміралом Колчаком "прийняв на себе завдання ввести возз'єднану і відроджену Росію в коло великих демократій світу" і боротися з більшовизмом.

Цей рукопис зберігався в сім'ї Колчака з моменту його написання.

Сімейний архів вирішили розпродати після смерті онука адмірала Колчака - Олександра Ростиславовича. Пан Біррен пояснює, що Олександр Ростиславович Колчак мав трьох дітей, які вирішили продати колекцію, тому що не хотіли її ділити на три частини, і потім ділити її при наступному успадкуванні і так далі - "тоді вже зовсім загубиться слід".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.