Спецпроект

АНОНС: Олександр Зінченко прочитає лекцію про Голодомор та його травми

Лекція історика та журналіста, заступника головного редактора "Історичної правди" Олександра Зінченка «Здолати травми Голодомору, чи зникнути?» відбудеться в Києві 14 листопада.

Недовіра до влади, байдужість до самореалізації, відсутність планів на майбутнє та низька самооцінка – це лише кілька травм, які сучасні українці успадкували від тих, хто пережив Голодомор 1932-1933 років.

 

Олександр Зінченко відповість на питання:

- Які негативні наслідки Голодомору-геноциду ми відчуваємо на собі і нині і, можливо, відчуватимуть наші діти?

- Які поведінкові стереотипи, спровоковані травмою Голодомору, ми успадкували та що з ними робити?

- Чому цінності виживання на теренах, уражених Голодомором, переважають на цінностями самореалізації?

- Як загоєння травми геноциду допоможе українцям стати успішною нацією? 

Лектор переконаний, що загоїти травми минулого є не стільки питанням безпеки, як справою існування для українців.

14 листопада, четвер, 19:00.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2).

Вхід вільний, проте потрібна попередня реєстрація за посиланням – http://bit.ly/2WTAcIY.

Захід організовано Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності.

Подія у Facebook.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.