Хасевич, Окуєва, Рудницька: Київрада найменувала вулиці на честь загиблих героїв і видатних діячів

У вівторок, 12 листопада, на сесії Київради ухвалено кілька десятків нових назв столичних вулиць.

Про це пише "Новинарня" із посиланням на члена Київської комісії з питань найменувань Павла Островського.

"Багато класних найменувань нових вулиць. Серед них – Ніл Хасевич, український художник, графік ОУН-УПА, активний громадський і політичний діяч", – зазначив Островський.

 

У Голосіївському районі проєктні вулиці отримали також імена Сім'ї Холодних, Родини Кістяківських, Володимира Горовиця, Олени Апанович, Атени Пашко, Братів Шеметів, Архітектора Дяченка, Юрія Немирича, Костя Гуслистого, бульвар Тадея Рильського, Соломії Павличко, Валер'яна Підмогильного.

У Солом'янському районі — вулиці Дмитра Григоровича, Сергія Висоцького, Архипа Люльки, Пилипа Коновала, Кирила Гвоздика, Ніла Хасевича, Сергія Шишка, Федора Андерса, Професора Делоне, Олександра Ждановича, Ганни Арендт, Сильвестра Косова, Ґренджі-Донського, Василя Седляра, Івана Білика, Михайла Дерегуса, Генерала Павленка, Степана Ерастова, Костянтина Михальчука, Марусі Чурай та ін.

Островський додав, що ймовірно післязавтра очікуються нові рішення щодо найменувань і перейменувань – у четвер має бути рішення про вулицю Кардинала Гузара, а згодом – про зміну назви вулиць Російської тощо.

Відповідно до матеріалів сайту КМР, на честь Андрія Кизила найменували вулицю Проектну 13112 в Дарницькому районі (від Дніпровської набережної до вулиць Прип'ятська та Урлівська). 

Андрій Кизило (1993-2017), позивний "Орел" — учасник російсько-української війни, Герой України, Народний герой України (посмертно), військовослужбовець Збройних сил України, командир роти, заступник командира 1-го механізованого батальйону 72 омбр, майор (посмертно). Загинув у віці 23 роки унаслідок мінометного обстрілу в промисловій зоні міста Авдіївка Донецької області.

Ім'я Аміни Окуєвої присвоєно вулиці Проектній 13119 у Шевченківському районі (від Білоруської до Сім'ї Хохлових).

Аміна Окуєва (Наталія Нікіфорова, Анастасія Мусафірова) (1983-2017) — лікар, громадська активістка, військова. Учасниця подій Революції гідності та російсько-української війни на сході України у складі батальйону МВС "Київ-2", також у батальйоні "Золоті ворота".

Брала участь у створенні батальйону імені Джохара Дудаєва, була прес-офіцером підрозділу. Чеченська активістка. Убита на Київщині під час другого за рік замаху на її життя.

На честь киянина-"айдарівця" Андрія Абалмасова перейменована вулиця Панельна в Дніпровському районі.

Андрій Абалмасов (1969-2014) — учасник російсько-української війни, фельдшер медичного пункту 24-го батальйону територіальної оборони "Айдар", старший сержант Збройних сил України. Мешканець Дарницького району столиці. Загинув у боях під Луганськом, прикривши собою чотирьох побратимів від осколків снаряду, який влучив у будівлю, де були українські військові.

На честь Пилипа Коновала найменовано вулицю Проектну 13017 (від провулка Московського до вулиці Академіка Вільямса). На честь Кирила Гвоздика — вулицю Проектну 13023 (від провулка Московського до вулиці Академіка Вільямса).

Пилип Коновал (1888-1959) — герой Першої світової війни, канадець українського походження (емігрував до Канади у 1913 р.). Єдиний українець, нагороджений Хрестом Вікторії, найвищою та найпочеснішою нагородою за мужність перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені військові з країн, підлеглих Британській короні. Воював проти більшовиків у складі Канадської сибірської похідної групи.

На честь Петра Радзіня — вулицю Проектну 13114 (від Дніпровської набережної до проспекту Петра Григоренка).

Петро Радзінь (Петеріс Радзіньш) (1880-1930) — латиський військовий, підполковник царської армії, який став помічником начальника Генерального штабу армії УНР, одним із начальників в українській армії гетьмана Скоропадського, згодом — генерал латвійської армії, командувач Національних збройних сил Латвії.

У Дарницькому районі на честь Мілени Рудницької названо вулицю Проектну 13113 (від вулиці Канальної до вулиці Здолбунівської).

Мілена Рудницька (Лисяк) (1892-1976) — українська громадська діячка, журналістка, письменниця, вчителька, голова Центральної управи Союзу українок; із 1939 року — на еміграції.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.