Хасевич, Окуєва, Рудницька: Київрада найменувала вулиці на честь загиблих героїв і видатних діячів

У вівторок, 12 листопада, на сесії Київради ухвалено кілька десятків нових назв столичних вулиць.

Про це пише "Новинарня" із посиланням на члена Київської комісії з питань найменувань Павла Островського.

"Багато класних найменувань нових вулиць. Серед них – Ніл Хасевич, український художник, графік ОУН-УПА, активний громадський і політичний діяч", – зазначив Островський.

 

У Голосіївському районі проєктні вулиці отримали також імена Сім'ї Холодних, Родини Кістяківських, Володимира Горовиця, Олени Апанович, Атени Пашко, Братів Шеметів, Архітектора Дяченка, Юрія Немирича, Костя Гуслистого, бульвар Тадея Рильського, Соломії Павличко, Валер'яна Підмогильного.

У Солом'янському районі — вулиці Дмитра Григоровича, Сергія Висоцького, Архипа Люльки, Пилипа Коновала, Кирила Гвоздика, Ніла Хасевича, Сергія Шишка, Федора Андерса, Професора Делоне, Олександра Ждановича, Ганни Арендт, Сильвестра Косова, Ґренджі-Донського, Василя Седляра, Івана Білика, Михайла Дерегуса, Генерала Павленка, Степана Ерастова, Костянтина Михальчука, Марусі Чурай та ін.

Островський додав, що ймовірно післязавтра очікуються нові рішення щодо найменувань і перейменувань – у четвер має бути рішення про вулицю Кардинала Гузара, а згодом – про зміну назви вулиць Російської тощо.

Відповідно до матеріалів сайту КМР, на честь Андрія Кизила найменували вулицю Проектну 13112 в Дарницькому районі (від Дніпровської набережної до вулиць Прип'ятська та Урлівська). 

Андрій Кизило (1993-2017), позивний "Орел" — учасник російсько-української війни, Герой України, Народний герой України (посмертно), військовослужбовець Збройних сил України, командир роти, заступник командира 1-го механізованого батальйону 72 омбр, майор (посмертно). Загинув у віці 23 роки унаслідок мінометного обстрілу в промисловій зоні міста Авдіївка Донецької області.

Ім'я Аміни Окуєвої присвоєно вулиці Проектній 13119 у Шевченківському районі (від Білоруської до Сім'ї Хохлових).

Аміна Окуєва (Наталія Нікіфорова, Анастасія Мусафірова) (1983-2017) — лікар, громадська активістка, військова. Учасниця подій Революції гідності та російсько-української війни на сході України у складі батальйону МВС "Київ-2", також у батальйоні "Золоті ворота".

Брала участь у створенні батальйону імені Джохара Дудаєва, була прес-офіцером підрозділу. Чеченська активістка. Убита на Київщині під час другого за рік замаху на її життя.

На честь киянина-"айдарівця" Андрія Абалмасова перейменована вулиця Панельна в Дніпровському районі.

Андрій Абалмасов (1969-2014) — учасник російсько-української війни, фельдшер медичного пункту 24-го батальйону територіальної оборони "Айдар", старший сержант Збройних сил України. Мешканець Дарницького району столиці. Загинув у боях під Луганськом, прикривши собою чотирьох побратимів від осколків снаряду, який влучив у будівлю, де були українські військові.

На честь Пилипа Коновала найменовано вулицю Проектну 13017 (від провулка Московського до вулиці Академіка Вільямса). На честь Кирила Гвоздика — вулицю Проектну 13023 (від провулка Московського до вулиці Академіка Вільямса).

Пилип Коновал (1888-1959) — герой Першої світової війни, канадець українського походження (емігрував до Канади у 1913 р.). Єдиний українець, нагороджений Хрестом Вікторії, найвищою та найпочеснішою нагородою за мужність перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені військові з країн, підлеглих Британській короні. Воював проти більшовиків у складі Канадської сибірської похідної групи.

На честь Петра Радзіня — вулицю Проектну 13114 (від Дніпровської набережної до проспекту Петра Григоренка).

Петро Радзінь (Петеріс Радзіньш) (1880-1930) — латиський військовий, підполковник царської армії, який став помічником начальника Генерального штабу армії УНР, одним із начальників в українській армії гетьмана Скоропадського, згодом — генерал латвійської армії, командувач Національних збройних сил Латвії.

У Дарницькому районі на честь Мілени Рудницької названо вулицю Проектну 13113 (від вулиці Канальної до вулиці Здолбунівської).

Мілена Рудницька (Лисяк) (1892-1976) — українська громадська діячка, журналістка, письменниця, вчителька, голова Центральної управи Союзу українок; із 1939 року — на еміграції.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.