У Львові археологи знайшли монастирську крипту з людськими останками. ФОТО

Археологи провели розкопки на львівській вулиці Корнякта.

Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".

 
Рятівна археологічна служба

Фахівцям протягом двох тижнів робіт вдалося знайти залишки споруд костелу Святої Трійці та монастиря тринітаріїв, які були тут до 1848 року.

Зокрема археологи припускають, що натрапили на монастирську крипту - всередині лежали людські останки. Як уточнює сайт ГалІнфо, це були кілька костей, зокрема, частина людської черепної коробки. Наразі їх передали антропологам для отримання більш детальної інформації. 

 

Крім того, було знайдено частину арочного склепіння пивниці монастиря та фрагмент фасадного муру монастирського комплексу від вулиці Театральної.

 
Рятівна археологічна служба

Також дослідникам вдалось виявити елементи кахлю, частинки керамічного посуду та монети різних періодів.

 
 

У жовтні стартував ремонт вулиці Корнякта з заміною бруківки. Роботи всупереч нормам законодавства почали проводити без археологічного нагляду. На це порушення звернули увагу науковці та ЗМІ, після чого археологів таки допустили до робіт.

Довідка. Костел Пресвятої Трійці і монастир тринітаріїв у Львові були збудовані на початку XVIII ст. У крипті ховали зокрема представників роду Вельгорських - вони давали чималі пожертви на будівництво. У 1783 році монастир був ліквідований, будівлі передані університету. Комплекс був зруйнований внаслідок обстрілу міста та пожежі під час придушення повстання 1848 року.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.