АНОНС: Презентація проекту парку «Древній Звенигород» в Києві

У Києві розкажуть про проект облаштування інноваційного історико-культурного парку у селі Звенигород, що поблизу Львова.

Майже тисячоліття тому там було велике місто – одна з трьох перших княжих столиць українського Прикарпаття, повідомляють організатори.

 

Під час презентації підведуть попередні підсумки проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці", що став переможцем у конкурсній програмі Українського культурного фонду 2019 року "Створюємо інноваційний культурний продукт".

Спікери:

Віра Гупало – доктор історичних наук, наукова керівниця проекту створення історико- культурного парку "Древній Звенигород" та наукова консультантка проекту "Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці";

Наталя Войцещук – координаторка проекту створення Парку "Древній Звенигород" та керівниця проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці";

Мирослава Іваник – менеджерка з комунікації проекту "Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці"

Час: 8 жовтня, вівторок, 16.00

Місце: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, вул. Терещенківська, 15-17

Вхід вільний за попередньої реєстрації

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.