АНОНС: Презентація проекту парку «Древній Звенигород» в Києві

У Києві розкажуть про проект облаштування інноваційного історико-культурного парку у селі Звенигород, що поблизу Львова.

Майже тисячоліття тому там було велике місто – одна з трьох перших княжих столиць українського Прикарпаття, повідомляють організатори.

 

Під час презентації підведуть попередні підсумки проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці", що став переможцем у конкурсній програмі Українського культурного фонду 2019 року "Створюємо інноваційний культурний продукт".

Спікери:

Віра Гупало – доктор історичних наук, наукова керівниця проекту створення історико- культурного парку "Древній Звенигород" та наукова консультантка проекту "Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці";

Наталя Войцещук – координаторка проекту створення Парку "Древній Звенигород" та керівниця проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці";

Мирослава Іваник – менеджерка з комунікації проекту "Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці"

Час: 8 жовтня, вівторок, 16.00

Місце: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, вул. Терещенківська, 15-17

Вхід вільний за попередньої реєстрації

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.