В Ізраїлі виявили стародавнє місто бронзової доби

Управління у справах стародавностей Ізраїлю (Israel Antiquities Authority) виявило руїни одного з найбільших центральних міст стародавнього Близького Сходу, де проживало близько 6 тис. мешканців, і ще одне більш старе поселення.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на Bloomberg.

 
ФОТО: Israel Antiquities Authority

"Навіть у наших найсміливіших мріях ми не вірили, що знайдемо місто тих часів", — сказала археолог Діна Шалем. Розмір поселення надає унікальну можливість для розкопок, здатних покращити наші знання про історію стародавніх народів.

Знайдені руїни належать до часів бронзової доби.

У місті, якому приблизно 5 тис. років, археологи виявили незвичайний ритуальний храм з величезним камʼяним резервуаром для рідини, який використовувався під час релігійних церемоній надворі, а також приміщення для обгорілих кісток тварин і статуетки.

"Те, що ми називаємо храмом, є унікальною будівлею, ми не бачили нічого подібного", — сказала Шалем.

Міста були виявлені в ході розкопок, розпочатих ізраїльською Національною транспортною інфраструктурною компанією, яка готувалася побудувати дорогу до ізраїльського міста Хариш, неподалік Хайфи. Зазвичай Ізраїль проводить розкопки до початку великих будівельних проєктів, щоб не знищити стародавні знахідки.

"Немає ніяких сумнівів у тому, що ці руїни кардинально змінюють те, що ми знаємо про характер і початок урбанізації в Ізраїлі", — йдеться в прес-релізі.

Тепер Ізраїль побудує нову транспортну розвʼязку високо над руїнами, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.