Одночасно з прем'єрою "Захара Беркута" з'явиться присвячена фільму монета

Ощадбанк замовив карбування срібної монети «Захар Беркут» до світової прем’єри фільму

Про це повідомив сайт банку.

Монету розробити та викарбували на Монетному дворі Польщі, а емінентом виступив Камерун. Вона має номінал 500 франків та виготовлена зі спібла 925 проби. Наклад монети становить 500 штук, їх продаватимуть лише в Україні. 

 

На реверсі викарбувано сцену з фільму, де герой у бойовому спорядженні оглядає Карпатські гори, на аверсі - стилізоване зображення беркута в оточенні силуетів монгольських воїнів.

У світовій традиції випуск монет, приурочених до прем'єр фільмів, викликають значний інтерес серед шанувальників кіномистецтва. Емінентами при цьому часто виступають африканські країни - їхні монетні двори співпрацюють з іноземними замовниками та дають дозвіл на друк будь-яких зображень. 

 

Ощадбанк замовляв монету в співпраці з дистриб'юторською компанією FILM.UA.

Нагадаємо, історичний бойовик "Захар Беркут" вийде в прокат 10 жовтня.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.