Одночасно з прем'єрою "Захара Беркута" з'явиться присвячена фільму монета

Ощадбанк замовив карбування срібної монети «Захар Беркут» до світової прем’єри фільму

Про це повідомив сайт банку.

Монету розробити та викарбували на Монетному дворі Польщі, а емінентом виступив Камерун. Вона має номінал 500 франків та виготовлена зі спібла 925 проби. Наклад монети становить 500 штук, їх продаватимуть лише в Україні. 

 

На реверсі викарбувано сцену з фільму, де герой у бойовому спорядженні оглядає Карпатські гори, на аверсі - стилізоване зображення беркута в оточенні силуетів монгольських воїнів.

У світовій традиції випуск монет, приурочених до прем'єр фільмів, викликають значний інтерес серед шанувальників кіномистецтва. Емінентами при цьому часто виступають африканські країни - їхні монетні двори співпрацюють з іноземними замовниками та дають дозвіл на друк будь-яких зображень. 

 

Ощадбанк замовляв монету в співпраці з дистриб'юторською компанією FILM.UA.

Нагадаємо, історичний бойовик "Захар Беркут" вийде в прокат 10 жовтня.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.