В англійському лісі знайшли таємниче стародавнє коло

Раніше невідому пам'ятку бронзової доби знайшли у прадавньому Лісі Діна в графстві Глостершир, після обстеження місцевості пристроєм лазерного сканування з літака.

Про це пише ВВС.

Ритуальну пам'ятку, відому як кільцевий насип, створили приблизно у 2000 році до Р.Х. Вона складається з валу у формі кола з кількома вапняковими каменями, які стоять вертикально.

 
Так знайдену пам'ятку у бронзову добу уявляє художник
ANNE LEAVER

Археолог Джон Хойл, який знайшов пам'ятку, сказав, що в Глостерширі подібних більше немає, і це "дуже значне" відкриття.

Пам'ятку знайшли під час використання лідара (технології отримання та обробки інформації про віддалені об'єкти за допомогою активних оптичних систем) для аналізу Лісу Діна.

Метод дослідників передбачав використання лазерних променів для створення 3D-опису поверхні землі, з видаленням дерев з ландшафту.

Пан Хойл повідомив, що вивчаючи дані, він помітив "незвичайну" місцевість у формі кола. Спочатку він думав, що це могла бути обладнана артилерійська позиція часів Другої світової війни.

 
Аналіз місцевості за допомогою лідара виявив незвичайний об'єкт у формі кола
FORESTRY COMMISSION

Але відвідавши місцевість, що знаходиться поблизу села Тіденхем, він зрозумів, що йдеться про пам'ятку, яка виникла у 1 500 - 2 500 роках до Різдва Христового.

"Це було дуже захопливо. Я розраховував знайти досить багато нових пам'яток за допомогою лідара, але нічого настільки цікавого, як це", - розповідає вчений.

Пам'ятка має діаметр приблизно 25 метрів. Вал являє собою насип з щебеню шириною 5 метрів, а також має принаймні 10 білих вапнякових стоячих каменів, кожен з яких не перевищує одного метра у висоту.

Пан Хойл повідомив, що кільцеві насипи були "поширеними у високогірних районах, у таких місцях, як Дербішир, Нортумберленд та Уельс", але це єдиний відомий напис у Глостерширі.

"Ніхто точно не знає, для чого вони використовувалися. Деякі зі знайдених асоціювалися з похованнями, і часто в таких місцях є залишки деревного вугілля, що свідчить про ритуали, пов'язані з вогнем", - додав він.

 
Так виглядає один зі стоячих каменів
ВВС

Знахідку представлять у новій книзі пана Хойла - "Приховані пейзажі Лісу Діна".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.