1 листопада 1918

"Листопадовий зрив" у питаннях та відповідях: УІНП випустив новий ролик. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті започаткував проект «ІстФакт». Він має популяризувати історію України через емоційне, яскраве, динамічне, але водночас без зайвого пафосу, відео, детально переповідаючи малознані сюжети часів Української революції.

Про це повідомляє сайт УІНП.

 

Формат проекту – 5-хвилинні відеоролики в стилі "запитання-відповіді" з поєднанням прямої мови спікера і відеоряду (хроніка, інфографіка, анімація, карти, світлини, відео з реконструкцій історичних подій, моушн-графіка). Передбачається, що "ІстФакт" стане додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Ролики присвячені Українській революції 1917-1921 років.

У першому випуску, присвяченому "Листопадовому зриву" 1918 року, відомий спікер, історик Володимир В'ятрович розповів, чому у військового перевороту така дивна назва, як за одну ніч можна було взяти під свій контроль ціле місто, чому Львів треба було захоплювати, і чи була в України війна з Польщею.

Також відео знайомить із маловідомими фактами та таємницями часів Листопадового чину: як Львів, заснувши на Ґеловін у жовтні ще в монархії Габсбурґів, прокинувся у листопаді під владою Української національної ради, і як Дмитру Вітовському вдалося це здійснити протягом двох годин без жодного пострілу, не проливши ні краплі крові.

А ще - навіщо підприємцю Михайлу Лазорку був потрібен шафран та що зробила його дружина, аби над Ратушею Львова замайорів український синьо-жовтий стяг.

Наступні випуски розкажуть про тризуб як державний герб УНР, історію створення "Щедрика", бій за Вознесенськ, кримську операцію Петра Болбочана та про хорунжого Армії УНР і першого патріарха Київського і всієї України Мстислава. 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.