У білоруських Куропатах пройшла "Ніч розстріляних поетів". ФОТО

Увечері 29 жовтня на території білоруського меморіалу Куропати, де в 1930-ті роки відбувалися масові розстріли, відбулася третя щорічна акція пам'яті «Ніч розстріляних поетів».

Про це повідомляє білоруська служба радіо "Свобода".

 

Акцію було присвячено річниці "Чорної ночі" з 29 на 30 жовтня 1937 року, співробітники НКВС розстріляли понад 100 представників білоруського інтелігенції, зокрема 22 літераторів.

 

Активісти, літератори, музиканти, громадські діячі в Куропатах зачитували імена репресованих поетів, письменників та інших представників інтелігенції, влаштовували короткі виступи і зачитували вірші розстріляних поетів, священики читали молитви.

У заході брали участь кілька сотень людей.

 

Крім того, біля будівлі КДБ Білорусі в Мінську відбулася акція "Ланцюг пам'яті".

 

Довідка. Куропати – урочище біля Мінську, де у 1937-1941 роках співробітники НКВД розстрілювали репресованих мешканців Білоруської Республіки, за різними підрахунками, від 40 до 200 тисяч осіб.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.