In Memoriam. Померла дослідниця єврейської спадщини України Ірина Сергєєва
Знана українська дослідниця історії та культури східноєвропейського єврейства Ірина Сергєєва пішла з життя 26 жовтня
Про це повідомляє Українська асоціація юдаїки.
Ірина Сергєєва народилася в Києві 1958 року. 1982-го закінчила історичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю "Історія та археологія". З 1975 до 1983 року працювала в Інституті археології АН УРСР.
У 1986 році почала свою багатолітню працю в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, де з 1990 року дотепер очолювала відділ фонду юдаїки, у якому зберігається одна з найбільших колекцій єврейських рукописів і книжок у світі. У 1998 році Ірина Сергєєва захистила кандидатську дисертацію на тему "Археографічний опис єврейських декорованих рукописів XVIII – першої половини ХХ ст.".
Ірина Анатоліївна належала до тих небагатьох людей, які стояли біля витоків відродження єврейських студій у незалежній Україні.
З 1994 до 2000 років викладала в Міжнародному Соломоновому університеті в Києві, з 2003 року – на міждисциплінарній сертифікатній програмі з юдаїки в Національному університеті "Києво-Могилянська академія", а з 2012-го – також і на магістерській програмі з юдаїки у цьому ж університеті.
Упродовж багатьох років пані Ірина читала авторський курс "Матеріальна культура євреїв Східної Європи", брала участь у етнографічних і епіграфічних експедиціях в Україні й за кордоном. Вона входила до складу виконавчого комітету Уукраїнської асоціації юдаїки, очолювала відділ фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Дослідниця викладала на літніх школах, організованих Центром наукових працівників і викладачів юдаїки "Сефер" (Москва), а також на школах у Варшавському і Центральноєвропейському університетах, була учасницею конгресів (світового і європейського) та конференцій із юдаїки.
Її перу належать дві монографії: "Альбом еврейской художественной старины Семена Ан-ского" (у співавторстві з Олександром Канцедікасом) і "Архівна спадщина Семена Ан-ського у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського", а також численні статті.