Картину XIII століття, що роками висіла на кухні, продали за $26,6 млн

Полотно флорентійського художника 13 століття Чімабуе, яке нещодавно знайшли на кухні жительки Франції, продали за 26,6 мільйона доларів.

Про це пише ВВС.

До початку аукціону її вартість експерти оцінювали у понад 6 мільйонів доларів - саме з цієї суми починалися торги.

 
ASSOCIATED PRESS

Аукціонна фірма Acteon повідомила, що полотно придбав покупець із Франції, який побажав не розкривати своє ім'я.

$26,6 млн - це новий рекорд для витворів середньовічного мистецтва, що коли-небудь продавалася на аукціонах, кажуть представники Acteon.

"Коли така рідкісна робота такого унікального художника як Чімабуе з'являється на ринку, варто готуватися до неочікуваних речей", - заявив аукціоніст Домінік ле Коент.

Упродовж багатьох років полотно "Осміяння Христа" висіло над кухонною плитою жительки міста Комп'є́нь, що на півночі Франції.

Картину виявив аукціоніст, який порадив власниці провести експертну оцінку роботи. Сама ж жінка вважала картину звичайною іконою, яка не має великої цінності.

Художник Чімабуе народився близько 1240 року у Флоренції. Його творчість відносять до проторенесансу - перехідного етапу від середньовічного живопису до більш реалістичної манери епохи Відродження.

Картина "Осміяння Христа" має невеликі розміри - всього 20 на 26 сантиметрів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.