У Кривому Розі чоловіка засудили за футболку з символікою СРСР

Дзержинський районний суд Кривого Рогу визнав винним місцевого жителя у порушенні закону, який забороняє використовувати символіку комуністичного тоталітарного режиму.

Про це пише "Громадське радіо" з посиланням на судовий реєстр.

 

Як зазначається в матеріалах справи, 14 червня обвинувачений, перебуваючи у громадському місці біля торговельно-розважального центру "Плаза" у Кривому Розі, був одягнений у футболку червоного кольору із зображенням на фронтальній частині державного герба СРСР.

Обивинувачений - уродженець Кривого Рогу, громадянин України, не одружений, не працює, раніше не судимий. За даними веб-порталу "Судова влада України", його ім'я - Арефін Олег Іванович.

Чоловіка засудили за статтею 436−1 Кримінального кодексу України — "Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів".

У суді обвинувачений підтвердив, що визнає себе винним у скоєнні злочину.

Суд визнав чоловіка винним та призначив визначене угодою покарання у вигляді 1 року обмеження волі. Проте, на підставі статті 75 КК України суд звільнив його від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, йдеться в ухвалі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.