In Memoriam. Помер дисидент Володимир Буковський

Радянський дисидент та письменник Володимир Буковський 27 жовтня помер у Великій Британії у віці 76 років

Про це повідомляє сайт організації "Центр Буковського".

Кілька років Буковський важко хворів, переніс складну операцію на серці.

 

Волоидимир Буковський народився в Башкірії в 1942 році. Переконаним антикомуністом став ще у шкільному віці. Через участь у зборах молоді та зберігання "антирадянського" документу Буковський був виключений з Московського університету.

У 1960-х Буковського тричі арештовували - за зберігання за самвидаву та участь у акціях на захист політв'язнів. Спочатку його визнавали неосудним та поміщали до психлікарень. У Ленінградський психлікарні Буковський познайомився з генералом Петром Григоренком. Після третього арешту він отримав три роки таборів.

Після відбуття покарання Буковський повертається до дисидентської діяльності. У 1971 році його арештовують вчетверте, після чого суд призначає йому 7 років таборів та 5 років заслання.

У 1976 році Буковського обміняли на чилійського комуніста Луїса Корвалана, ув'язненого після перевороту Піночета. Корвалан був доставлений у СРСР, а Буковський - до США. Гучний обмін стан темою популярної частівки: : "Обменяли хулигана на Луиса Корвалана. Где б найти такую б…ь, чтоб на Брежнева сменять?!" (перед арештом Буковського вийшов матеріал у "Правді", де він був названий "злісним хуліганом").

Буковський оселився у Великій Британії, закінчив університет, почав писати книжки та продовжив правозахисну діяльність. Став одним із ініціаторів бойкоту Олімпіади в Москві.

У 1977 році він підписав "Декларацію в українській справі", складену з ініціативи Єжи Ґедройця. У документі представники польської, російської, угорської та чеської політичної еміграції піднімали  питання про необхідність відновлення української державності задля визволення інших країн комуністичного табору.

Після розпаду СРСР Буковський брав участь у російському політичному житті. Стояв у опозиції до режиму Путіна, був послідовним противником анексії Криму.  

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.