Спецпроект

МЗС Німеччини проти визнання Голодомору геноцидом

МЗС Німеччини проти того, аби німецький Бундестаг визнавав Голодомор геноцидом українського народу.

Як повідомляє "Європейська правда", про це в інтерв'ю українській службі Deutsche Welle заявив депутат від правлячого Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Арнольд Фаатц, який розповів про перебіг засідання петиційного комітету.

 

Як повідомлялося, комітет німецького Бундестагу у понеділок почав розгляд питання про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Наприкінці травня петиція із відповідним закликом до німецького парламенту набрала необхідний мінімум у 50 тисяч голосів для її розгляду.

"МЗС хоче, аби петицію було відхилено з обґрунтуванням, що поняття геноцид не було визначене до 1951 року. На мою думку, цей аргумент є дуже технократичним.

Те ж саме стосується й іншого аргументу – що, окрім українців, це штучно влаштований голод мав і інших жертв, зокрема, в Росії, на Кавказі. Цей аргумент, на мою думку, так само більше схожий на відмовку", - заявив німецький депутат.

Він назвав таку аргументацію небезпечною, оскільки вона може призвести до вимог нацистів не визнавати гітлерівський геноцид, який так само відбувся до визначення цього поняття.

"Це рішення МЗС хибне ще й тому, що це означає стати на коліна перед Росією. Очевидно, ніхто не хоче створювати нові теми для конфронтації з Росією", - додав парламентар.

Фаатц підкреслив, що у зв'язку з оцінкою МЗС можна очікувати, що петиційний комітет відхилить петицію.

"Я вважаю це неправильним. Колеги, які вважають так само, найімовірніше, подадуть заявку на те, щоб голосувати за цю петицію в Бундестазі окремим пунктом. Але, ймовірно, більшості для прийняття цієї петиції у Бундестазі не знайдеться", - додав він.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.