На Вінниччині під час оранки відкопали рідкісну кам’яну плиту епохи бронзи. ФОТО

У Крижопільському району, поблизу села Городківка, місцеві жителі знайшли рідкісну антропоморфну кам’яну стелу часів бронзи. Помітивши, незвичайну форму каменю, верхня частина якого нагадувала обличчя людини, вирішили зробити фото і надіслати його фахівцям з археології.

Знахідкою виявилася - антропоморфна стела бронзової доби – повідомляє видання "День".

 
ФОТО: Вінниця Прес-поінт

Такі плити традиційно встановлювали на вершинах курганів. Як відзначив завідувач сектору охорони культурної спадщини управління культури Вінницької ОДА Михайло Потупчик, знайденій стелі до 5 тисяч років. Типологічно її можна віднести до епохи бронзи, але точний вік встановити вже неможливо.

"Визначення віку таких знахідок досить відносне. Продатувати її за супутніми знахідками чи якимись іншими методами наразі вже неможливо. Типологічно ж вона схожа на ті, що знаходили в курганах епохи бронзи.

Але може відноситися і до скіфського періоду, позаяк невідомо, з якого кургану її викопали і якого віку поховання там були", – говорить Михайло Потупчик.

 
ФОТО: Вінниця Прес-поінт

Він додає, що кам'яну скульптуру виорали з-під підніжжя одного із курганів трактористи. Не придавши значення знахідці, затягли її до лісосмуги і покинули. На місце виїхали місцеві краєзнавці, які помітили, що скульптура має обриси людського тіла, а прав верхня частина – риси обличчя.

 
ФОТО: Вінниця Прес-поінт

"Схожі стели ми знаходили й раніше. Утім, це досить рідкісна для наших днів знахідка, оскільки 90 % курганів свого часу були розорані. І ті стели, які там зберігалися були розбиті, тому більшість з них не дійшли до нас у первозданному вигляді.

Скажімо, на території Вінницької області мені відомо про чотири подібних знахідки, а городківська стела – п'ята", – уточнив Михайло Потупчик.

 
ФОТО: Вінниця Прес-поінт

Наразі місцеві краєзнавці вирішують, де зберігати знахідку. А між тим мріють про створення сільського краєзнавчого музею.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.