У церкві на Закарпатті виявили цінний мурал XIV століття. ФОТО

У Вишківській церкві на Хустщині (Закарпаття) під шаром вапна виявили мурал, який датують XIV століттям.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на 

<a href=
Фото: Mukachevo.net.

"Багато хто знає про знайдені нещодавно у тячівському реформатському соборі середньовічні фрески. А от у Вишківській церкві на Хустщині (Закарпаття) нещодавно з-під шару вапна оголили цілий мурал, який датують XIV століттям. Будете у Вишкові – гляньте. Це дивовижно, що можемо бути свідками таких унікальних знахідок", – пише видання.

Дослідники вважають першою письмовою згадкою про церкву і селище Вишково одну із грамот короля Ласло IV, датовану 1281 роком. Припускають, що спочатку церква була дерев'яною, а потім на її місці звели кам'яну споруду.

За архітектурними формами церкву відносять до 1300-х років. Відомо, що у 1326 році архієпископ естерґомський Болесло затвердив права культової споруди.

 
Фото: Mukachevo.net.

У грамоті, підписаній королем Карлом-Робертом 1329 року, якою селищу Вишково були подаровані додаткові права, зокрема, згадується, що місто мало можливість самостійно обирати священника, який отримував десятину та мав право складати заповіт. Також збереглися записи в реєстрі папської десятини, які датовані 1333 роком.

 

Пастир Ласло Гереші створив записи з детальним описом, щоб зберегти дані про настінні розписи, бо у жовтні 1867 року почалась побілка церкви. У 1874 році Флоріш Ромер у своїх записах зазначав, що під шаром вапна на стінах церкви містяться фрески.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.