АНОНС: Археологи розкажуть киянам про трепанацію в давнину

Інститут археології НАН України починає новий цикл лекцій в рамках проекту "Про що розповідає археологія"

Перша лекція - "Трепанації у давнину. Ритуальні практики чи медична необхідність" від старшого наукового співробітника Інституту, кандидата історичних наук Олександри Козак.

 

У другій половині ХІХ ст. у Перу було знайдено дивний людський череп з штучно зробленим отвором – трепанацією. Пізніше у Франції в шарах кам'яної доби археологи розкопали більш як десяток трепанованих черепів та вирізані з них пластинки.

Що ж таке трепанація черепа? Для чого їх робили в давнину? Були вони частиною культу чи найпершими хірургічними операціями? Коли та як робили трепанації черепів на теренах України? Відповіді на ці питання дають палеопатологічні дослідження.

19 жовтня, субота, 12.00

Місце: Археологічний музей (Київ, вул. Б.Хмельницького, 15, будівля Науково–природничого музею НАН України, цокольний поверх).

Вхід вільний.

Подія у Facebook.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.