АНОНС: Археологи розкажуть киянам про трепанацію в давнину

Інститут археології НАН України починає новий цикл лекцій в рамках проекту "Про що розповідає археологія"

Перша лекція - "Трепанації у давнину. Ритуальні практики чи медична необхідність" від старшого наукового співробітника Інституту, кандидата історичних наук Олександри Козак.

 

У другій половині ХІХ ст. у Перу було знайдено дивний людський череп з штучно зробленим отвором – трепанацією. Пізніше у Франції в шарах кам'яної доби археологи розкопали більш як десяток трепанованих черепів та вирізані з них пластинки.

Що ж таке трепанація черепа? Для чого їх робили в давнину? Були вони частиною культу чи найпершими хірургічними операціями? Коли та як робили трепанації черепів на теренах України? Відповіді на ці питання дають палеопатологічні дослідження.

19 жовтня, субота, 12.00

Місце: Археологічний музей (Київ, вул. Б.Хмельницького, 15, будівля Науково–природничого музею НАН України, цокольний поверх).

Вхід вільний.

Подія у Facebook.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.