На Тернопільщині відкрили кімнату-музей Богдана Гаврилишина

Кімнату-музей, присвячену життю видатного економіста та громадського діяча Богдана Гаврилишина, відкрили 17 жовтня у його рідному селищі Коропець Тернопільської області

Про це повідомляє Фонд Родини Богдана Гаврилишина.

Знаходиться кімната-музей  на першому поверсі Коропецького будинку культури. Ініціатива її відкриття належить активістам громади Коропця, особливо членам родини, коропчанам Володимиру та Тетяні Гаврилишиним.

 
Фонд Родини Богдана Гаврилишина

Окрім представників місцевої Владимир та громади, на відкриття приїхали студенти та викладачі, пластуни, давні друзі та колеги пана Богдана.

В музеї можна побачити стіл, за яким працював Богдан Гаврилишин, його особисті речі, нагороди та багато фото з різних етапів життя.

 
ФОНД РОДИНИ БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА

Довідка. Богдан Гаврилишин народився у 1926 році. Під час Другої світової війни його вивозять до Третього Рейху. Після 1945 року він перебуває у таборі для переміщених осіб. У 1947 році він виїжджає до Канади, де спочатку працює лісорубом, потім вчиться на інженера-механіка, працює інженером та менеджером. З 1960 року Гаврилишин мешкає у Швейцарії, де стає успішним економістом. 

 
ФОНД РОДИНИ БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА

З 1988 року працює на громадських засадах в Україні. З моменту здобуття Україною незалежності Богдан Гаврилишин виступає радником декількох президентів, прем'єр-міністрів, голів Верховної Ради.

 
ФОНД РОДИНИ БОГДАНА ГАВРИЛИШИНА

Богдан Гаврилишин пішов з життя у 2016 році в Києві.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.