УІНП презентував фільм про головні здобутки за останні 5 років. ВІДЕО

Своєрідний підсумок п’ятирічної діяльності Українського інституту національної пам’яті підбиває новий фільм

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

27-хвилинну сттрічку створено спільно зі студією Young & Hungry production

 

У фільмі результати роботи Українського інституту національної пам'яті подані через призму окремих людських доль, які стають уособленням загальних історичних процесів. 

"Нам було важливо наблизити усіх зацікавлених до реальних результатів того, що було зроблено за 5 років. І робити ми це намагалися через окремі історії. Через історію Івана Мирона, який увійшов в історію як перший реабілітований за оновленим законодавством, проте ніколи б не розповідав про себе сам.

Історію сестер Мильченко, які самотужки вирішили розповісти про долю понад ста жертв репресій 30-их років у рідному селі на Полтавщині і їм це вдалося.

І багато інших моментів, які стосуються історії минулого, і сучасної історії. І якщо своєю діяльністю Інституту національної пам'яті вдається повертати втрачену правду про окремих людей, цілі родини, населені пункти, заохочувати пізнавати своє минуле, - це те, за що варто боротися і далі", - говорить автор фільму Омелян Ощудляк.

Фільм складається із кількох тематичних блоків. Частину з них Інститут презентував глядачам раніше.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.