In Memoriam. Помер письменник Володимир Панченко

Відомий український письменник та літературознавець Володимир Панченко пішов з життя 14 жовтня

Про це у Facebook повідомив письменник Михайло Слабошпицький.

 

Володимир Панченко народився у 1954 році в селі Демидівка Любашівського району Одеської області. Працював в університетах спочатку Одеси, потім Кіровограда, а в роки незалежності переїхав до Києва, обійнявши посаду професора Києво-Могилянської академії.

Панченко є автором низки монографій та статей з історії української літератури. Заснував тат очолював веб-портал "ЛітАкцент". Він був депутатом Верховної Ради першого демократичного скликання, належав до опозиційної "Народної Ради". С 2017 року Володимир Панченко був членом групи "Першого грудня".

"Всі його книжки дуже схожі на нього – вони розумні, літературно артистичні і за кожною, як і за ним особисто, вгадується ціла бібліотека, до котрої він тягнувся своїм спраглим і сміливим розумом", - пише Михайло Слабошпицький.

У вересні Володимиру Панченку виповнилося 65 років.

"Останні два роки він боровся зі страшною хворобою, боровся так, як, може, ніхто інший. Упродовж 2018-19-го побачили світ його три книги, три! "Повість про Миколу Зерова" (вид-во "Дух і літера"), "Літературний ландшафт України" ("Ярославів вал"). І книга, що стала останньою - "Сонячний годинник" ("Темпора"). Він ніби заклинав смерть шаленою роботою, попри тяжку недугу..." - розповів у Facebook кінокритик Сергій Тримбач.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.