In Memoriam. Помер письменник Володимир Панченко

Відомий український письменник та літературознавець Володимир Панченко пішов з життя 14 жовтня

Про це у Facebook повідомив письменник Михайло Слабошпицький.

 

Володимир Панченко народився у 1954 році в селі Демидівка Любашівського району Одеської області. Працював в університетах спочатку Одеси, потім Кіровограда, а в роки незалежності переїхав до Києва, обійнявши посаду професора Києво-Могилянської академії.

Панченко є автором низки монографій та статей з історії української літератури. Заснував тат очолював веб-портал "ЛітАкцент". Він був депутатом Верховної Ради першого демократичного скликання, належав до опозиційної "Народної Ради". С 2017 року Володимир Панченко був членом групи "Першого грудня".

"Всі його книжки дуже схожі на нього – вони розумні, літературно артистичні і за кожною, як і за ним особисто, вгадується ціла бібліотека, до котрої він тягнувся своїм спраглим і сміливим розумом", - пише Михайло Слабошпицький.

У вересні Володимиру Панченку виповнилося 65 років.

"Останні два роки він боровся зі страшною хворобою, боровся так, як, може, ніхто інший. Упродовж 2018-19-го побачили світ його три книги, три! "Повість про Миколу Зерова" (вид-во "Дух і літера"), "Літературний ландшафт України" ("Ярославів вал"). І книга, що стала останньою - "Сонячний годинник" ("Темпора"). Він ніби заклинав смерть шаленою роботою, попри тяжку недугу..." - розповів у Facebook кінокритик Сергій Тримбач.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.