АНОНС: Презентація книжки «Повторники: приречені бранці ГУЛАГу»

Повторники — це жертви сталінського терору, що відбули в тюрмах, концтаборах або на засланні свій термін, але не отримали свободу, а знову опинилися за той самий «злочин» у тюрмі або в безстроковому засланні.

На презентацію запрошує Книгарня "Є".

 

Безпрецедентні протиправні репресії, санкціоновані в лютому 1948 р., спричинили морально-психологічний злам, укорінили почуття пригніченості та приреченості в людей, яких змушували двічі спокутувати невчинений злочин.

Для багатьох повторників згубний накопичувальний ефект тривалого насильства дався взнаки, змусивши їх до самої смерті жити озираючись.

Значний корпус досі не опублікованих архівних джерел дає змогу ознайомитись із залаштунковими перипетіями процедури виявлення та стигматування цих людей, зрозуміти реальний зміст маловідомих визначень: "мінусник", "пересидчик" та ін.

Через спогади, документи, епістолярій повторників читач книжки Тамари Вронської може пройти разом із ними весь хресний шлях від арешту до реабілітації, відчути морально-психологічний стан людей, змушених навіть після чергового спокутування невчинених злочинів до самої смерті жити озираючись.

Кожна описана у книжці історія повторника – по-своєму щемка. Про долі репресованих близьких розкажуть їхні нащадки: онука Костянтина Йосиповича Скрипника Тамара Вронська і син Левка Митрофановича Залізняка Леонід Залізняк.

Довідка.

Тамара Вронська – дослідниця історії України ХХ ст., зокрема життя в роки ІІ Світової війни, української еміграції у міжвоєнний період, історії національних і радянських спецслужб, правосуддя УРСР, репресій. Авторка книжки "Упокорення страхом: сімейне заручництво у каральній практиці радянської влади, 1917-1953 рр." та ін.

Учасники: Тамара Вронська, Олена Стяжкіна, Лариса Якубова, Леонід Залізняк.

Модерує: Ольга Петренко-Цеунова.

Час: 10 вересня, вівторок, 18:30

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3., м. Київ

Контакт: (044) 235 88 54.

Вхід вільний

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.