АНОНС: Презентація книжки «Повторники: приречені бранці ГУЛАГу»

Повторники — це жертви сталінського терору, що відбули в тюрмах, концтаборах або на засланні свій термін, але не отримали свободу, а знову опинилися за той самий «злочин» у тюрмі або в безстроковому засланні.

На презентацію запрошує Книгарня "Є".

 

Безпрецедентні протиправні репресії, санкціоновані в лютому 1948 р., спричинили морально-психологічний злам, укорінили почуття пригніченості та приреченості в людей, яких змушували двічі спокутувати невчинений злочин.

Для багатьох повторників згубний накопичувальний ефект тривалого насильства дався взнаки, змусивши їх до самої смерті жити озираючись.

Значний корпус досі не опублікованих архівних джерел дає змогу ознайомитись із залаштунковими перипетіями процедури виявлення та стигматування цих людей, зрозуміти реальний зміст маловідомих визначень: "мінусник", "пересидчик" та ін.

Через спогади, документи, епістолярій повторників читач книжки Тамари Вронської може пройти разом із ними весь хресний шлях від арешту до реабілітації, відчути морально-психологічний стан людей, змушених навіть після чергового спокутування невчинених злочинів до самої смерті жити озираючись.

Кожна описана у книжці історія повторника – по-своєму щемка. Про долі репресованих близьких розкажуть їхні нащадки: онука Костянтина Йосиповича Скрипника Тамара Вронська і син Левка Митрофановича Залізняка Леонід Залізняк.

Довідка.

Тамара Вронська – дослідниця історії України ХХ ст., зокрема життя в роки ІІ Світової війни, української еміграції у міжвоєнний період, історії національних і радянських спецслужб, правосуддя УРСР, репресій. Авторка книжки "Упокорення страхом: сімейне заручництво у каральній практиці радянської влади, 1917-1953 рр." та ін.

Учасники: Тамара Вронська, Олена Стяжкіна, Лариса Якубова, Леонід Залізняк.

Модерує: Ольга Петренко-Цеунова.

Час: 10 вересня, вівторок, 18:30

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3., м. Київ

Контакт: (044) 235 88 54.

Вхід вільний

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.