Посли з 5 країн виступили проти фальсифікації Росією історичних фактів

Група послів з п'яти країн, акредитованих в Нідерландах, в тому числі Польщі, виступили проти фальсифікації Росією історії.

Про це повідомляє Польське радіо.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Польський посол Марцін Чепеляк, а також дипломати з Литви, Латвії, Естонії та Румунії написали спільний лист, який потім був опублікований голландською газетою Volkskrant.

Цей лист став своєрідною відповіддю послу Росії в Нідерландах, чия замітка була опублікована у виданні минулого тижня.

Російський дипломат написав, що пакт Молотова-Ріббентропа зовсім не був такий поганий, як все його описують, і що його не можна негативно оцінювати, тому що він був необхідний.

Посли з Польщі, Литви, Латвії, Естонії та Румунії вирішили, що дане твердження не можна залишити без коментаря. У своєму листі вони написали, що виступають проти спроби зміни Росією історичних фактів і введення в оману громадськості, особливо щодо російсько-німецького пакту.

"Рішуче "ні" відбілюванню історії Другої світової війни Росією і промиванню мізків європейцям", - написало на своїй сторінці в Twitter посольство Польщі в Нідерландах.

Також дипломати нагадали про спільну заяву міністрів закордонних справ п'яти держав у 80-ту річницю підписання пакту.

Глави МЗС написали, що угода нацистської Німеччини і Радянського Союзу призвела до початку Другої світової війни і прирекла Європу на десятиліття страждань.

Міністри підкреслили, що пам'ять про лихоліття в минулому дає необхідні знання і силу, щоб протистояти тим, хто намагається воскресити або очистити нацистську і сталінську ідеології.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.