На Хмельниччині розкопали військові склади XVII сторіччя. ФОТО

На Хмельниччині у містечку Полонне археологи на подвір'ї місцевих жителів розкопали підземне сховище XVII сторіччя. Є припущення, що склади створили ще під час російсько-шведської війни та зберігали там провіант для російської або ж польської армії.

Однак, історики не дійшли однозначної згоди, кому вони належали, повідомляє ТСН.

 
Фото: ye.ua

На подвірї пані Оксани Байцер справжня археологічна експедиція. "Мусимо миритися", - каже господарка. Вона розповідає, як кілька років тому працювала на городі та несподівано провалилася у землю по самі груди.

Спочатку  яму засипали і забули про неї, але цьогоріч під землю пішов вже чоловік, а у проваллі стало видно якісь стіни. "Вже бачимо, що тут якийсь, як склеп, іде аркою, то вже зрозуміли,  що тут щось цікаве є", - пояснила власниця обійстя.

Про знахідку повідомили міськраду, а та викликала археологів. Тоді й з'ясувалося, що під землею ховається величезна споруда. Аби побачити її, нині треба спуститися на глибину 4 метри. Під землею багато ходів, цегляні стіни, арки та археологічні розкопки.

 
Фото: ye.ua

"Це шматки   глечика, посуду, іноді кахлі", - показує знахідки учасник експедиції Максим Лижов. Він звертає увагу на видряпані  на стінах хрести: "Може, вони молили Бога, щоб усе  нормально було. Під землею люди, які це робили, все ж таки їм страшнувато тут було".

Археологи вважають, що в XVII- XVIIІ століттях тут були склади із провіантом для армії.  Пов'язують їх із Росією.

"З діяльністю  князя Меншикова, якому у 1706  році було віддане  місто Полонне на 6 років, і він тут активно розбудовував базу для російської армії під час  російської війни 1700-1721 року", - пояснив кандидат історичних наук, завідувач відділу науково-дослідного  центру охорони археологічної  спадщини  Інституту археології  НАН України Павло Нечитайло.

Місцеві від інтерв'ю відмовляються, але не на камеру кажуть, що катакомби у їхньому містечку чи не на кожному городі. Частина з них могла належати і польській армії.

 
Фото: ye.ua

"У 1640-х  роках була збудована потужна фортеця в голландському стилі Станиславом  Любомирським. Це воєвода Краківський був. На мою думку, це є Річ Посполита, польська шляхта, яка правила в місті", - каже краєзнавець Олександр Дригало-Соколовський.

Пошуковці не відкидають можливості виявлення забутих скарбів. "Місто  було  розвинене,  багате, великий відсоток жителів були євреї, які мали у своїй власності магазини", - каже Павло Нечитайло.

Після завершення експедиції у міськраді обіцяють тунелі облаштувати і відкрити для туристів. Першовідкривачів хочуть переселити в іншу оселю – ті заради збереження пам'ятки  готові пожертвувати навіть батьківською хатою.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.