АНОНС: Виставка «Народний Рух України: від громадської ініціативи до політичної сили»

9 вересня до 30-ї річниці Народного Руху України Центральний державний архів громадських об’єднань України та Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного презентують виставку документів Національного архівного фонду «Народний Рух України: від громадської ініціативи до політичної сили», присвячену 30-й річниці Народного Руху України.

Відвідувачі виставки матимуть можливість крізь призму архівних документів простежити складний шлях трансформації Народного Руху України від масової громадсько-політичної організації до провідної політичної партії.

Зокрема, процес створення Народного Руху України дозволять відтворити Статут і Програма, стенограма та організаційні матеріали Установчого з'їзду 8–10 вересня 1989 року, вітальні телеграми до його учасників від громадських організацій з усього світу.

Установчі Збори Народного Руху України, вересень 1989 року
Установчі Збори Народного Руху України, вересень 1989 року

Оглядаючи експозицію, відвідувачі перенесуться у доленосні для українського народу події 1991 року і матимуть змогу оцінити значущу роль Народного Руху України в них, а саме у проголошенні Акту про незалежність України 24 серпня та проведенні Всеукраїнського референдуму 1 грудня.

Документи розповідатимуть про організовані Рухом масові суспільно-політичні акції – "живий ланцюг" між Києвом і Львовом, присвячений річниці проголошення дня Злуки УНР і ЗУНР, святкування 500-ліття українського козацтва на Запоріжжі, підняття на щоглі біля будівлі Київської міської ради національного синьо-жовтого прапора, де були присутні понад 100 тис. киян і гостей столиці України з різних регіонів тощо.

На виставці вперше демонструватимуться оригінали документів Народного Руху України: членський квиток та посвідчення учасника Установчого з'їзду, ухвали та друковані видання керівних органів Руху і його місцевих осередків та ін.

Під час відкриття виставки вперше буде презентований фонозапис виступів учасників Установчого з'їзду Народного Руху України та демонструватимуться маловідомі фотодокументи.

Відкриття – 9 вересня, понеділок, 12.00

Місце: Центральний державний архів громадських об'єднань України  (Київ, вул. Алмазова, 8)

Вхід вільний.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.