75 років від початку депортації українців. Програма заходів

9 вересня 2019 року виповнюється 75 років від початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини.

У 1944–1946 роках, понад 482 тисячі українців примусово позасудово переселили до УРСР. Це брутально здійснили комуністичні режими СРСР і Польщі із застосуванням терору, репресій, конфіскації майна, обмеження політичних, соціальних, економічних і культурних прав людей.

Виселяли українців у різні регіони УРСР – від Галичини до Причорномор'я, Слобожанщини та Донеччини.

У 1947 році тих українців, що відмовились виїжджати до СРСР, польська влада в ході Акції "Вісла" депортувала на північ і захід Польщі. Впродовж кількох місяців було депортовано майже 150 тисяч українців.

Ще кілька десятків тисяч українців були позбавлені батьківських домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948, 1951 роках.

На вшанування 75-х роковин початку депортації Український інститут національної пам'яті спільно з партнерами 9 вересня 2019 року проводить Всеукраїнські меморіальні заходи до Дня Пам'яті українців – жертв примусового виселення у зв'язку 75-ми роковинами початку депортації українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини,  Південного Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 рр.

 

Програму Всеукраїнських меморіальних заходів публікує офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті

Понеділок, 9 вересня 2019 р.

10:00 - 13:00

Круглий стіл: "Відновлення національної пам'яті про злочин тотального виселення українців–автохтонів з історичних земель". 

Відкриття виставки "ВИГНАННЯ. До 75-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини". 

Адреса: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60. 

ВХІД ВІЛЬНИЙ 

15:00 - 16:00

Мітинг-реквієм та молебень біля Пам'ятного Хреста жертвам голодомору та політичних репресій в Україні (покладання квітів, панахида). 

Адреса: м. Київ, Алея Героїв Небесної Сотні, 3.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

17:00 - 21:00

Пам'ятна академія за участю представників державної влади, духовенства, ЗМІ, делегацій товариств депортованих українців. 

Драма-концерт "Вигнані з Раю", Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка. 

Адреса: Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, м. Київ, площа Івана Франка, 3. 

ВХІД ВІЛЬНИЙ

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.