Рожевий Самсон. Вандали на Києво-Подолі

Троє молодих чоловіків пофарбували фонтан «Самсон» на Контрактовій площі у рожевий колір.

Про це повідомляє "Хмарочос" із посиланням на прес-службу поліції Києва.

Усіх трьох поліція вже затримала за пошкодження об'єкта культурної спадщини.

Близько першої години ночі четвертого вересня до поліції надійшло повідомлення про те, що невідомі розмальовують фонтан.

На місце прибули поліцейські й побачили хлопців, які почали тікати. Вдалося схопити одного з них. При собі він мав фарбу з пензлями. Згодом повідомив імена своїх товаришів. Вік затриманих – від 21 до 27 років.

 
Столична поліція опублікувала ось такі зображення затриманих

"До злочину фігуранти готувалися заздалегідь. У своїх переписках зловмисники обговорювали план дій, а також консультувалися зі знайомими, як можна уникнути покарання за скоєне. Один із варіантів – назвати свої дії встановленням "арт-об'єкта"", – повідомив начальник Подільського управління поліції Владислав Іщенко.

Поліція виклала знімки екрану телефону з перепискою учасників "акції".

У переписці вони називають свої дії "проєктом". Вже з відділку повідомляють, що дізналися про охоронний статус фонтана.

 
"У нас фарба є"

Слідчі кваліфікували інцидент як пошкодження об'єкта культурної спадщини, адже скульптура-фонтан "Самсон" офіційно внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток за категорією місцевого значення.

Розпочато кримінальне провадження розпочате за ч. 2 ст. 298 – знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини. Фігурантам загрожує до трьох років ув'язнення.

 
Рожевенький Самсон

У 2015 році фонтан "Самсон" вже перефарбовували у бронзовий колір. Нинішня скульптура Самсона є копією скульптури, створеної у 1749 році й розібраної в 1934-му. Альтанку було побудовано у XVII столітті.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.