Спецпроект

Незабаром почнеться показ фільму Агнешкі Голланд про Голодомор

На офіційній facebook-сторінці фільму «Ціна правди» з’явилася інформація про початок показу та постер для українського прокату.

"Нагадуємо, що стрічка розповідає історію Гарета Джонса — молодого амбітного журналіста, який у 1933 році вирушив до Радянського Союзу, щоб викрити правду про злочини сталінського режиму та Голодомор в Україні", — ідеться в повідомленні на офіційній facebook-сторінці фільму "Ціна правди".

Фільм заснований на реальних подіях.

Джонс кілька разів відвідував СРСР на початку 1930-х років, коли тривала політика форсованої колективізації.

Після повернення на Захід Гарет Джонс у серії статей для газет Manchester Guardian і The New York American описав усі подробиці масових смертей від сталінського штучного голоду в Україні.

Джонс був одним із перших, хто розповів про штучний голод у західній пресі.

Фільм зняла польська режисерка Агнешка Холланд, голова Європейської кіноакадемії, номінантка кінопремій "Оскар" і BAFTA. Зйомки проходили в Україні, Польщі та Шотландії (Велика Британія).

В український прокат фільм вийде під назвою "Ціна правди" 28-29 листопада.

Світова прем'єра стрічки відбулася на Берлінському кінофестивалі в лютому 2019 року. Головну роль виконав Джеймс Нортон, відомий за фільмами "Війна і мир", "Щаслива долина" і "МакМафія".

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".