Спецпроект

АНОНС: Велике ліонське брехло. Лекція про візит Ерріо під час Голодомору

Видавництво «Темпора» і Книгарня "Є" запрошують на п'яту зустріч Історичного лекторію «A posteriori».

Про це інформує facebook-сторінка Книгарні "Є".

Цього разу спікеркою буде Ірина Дмитришин . Говоритимемо про Україну 1933 року очима західного політика.

Едуард Ерріо, французький політичний діяч першого плану (прем'єр міністр у відставці, мер Ліона, лідер партії радикал-соціалістів), відвідав Радянський Союз у серпні-вересні 1933 року.

Кілька днів він перебував в Україні: у Одесі, Києві і Харкові, Запоріжжі.

Ерріо відвідав колгосп у Біляєвці, оглянув Дніпрельстан, Харківський тракторний завод, колонію Макаренка, мав численні зустрічі і банкети.

 
Більше про Едуарда Ерріо читайте у публікації Олександра Зінченка

Візит був підготовлений у найменших деталях радянськими службами. НКВД поставився із особливою увагою не тільки до маршруту та організації, але і проаналізували особисті вади високого гостя, його оточення й смаки.

Тому враження Ерріо перевершили всі сподівання очільників СРСР.

Чи можна пояснити такий успіх лише зусиллями спецслужб, які створили навколо Ерріо справжній кордон, унеможливлюючи будь-які непередбачувані й випадкові контакти, неприглядні картини?

Основна увага доповіді буде приділена відвіданням колгоспів, організованих з метою заперечити чутки про голод, які ширилися світом.

Що бачив і чого не побачив Едуард Ерріо? І головне, чому він погодився відіграти роль оспівувача Радянського Союзу, додавши свій голос до заперечень Голодомору в Україні у 1932–1933 роках?

Доповідь базується на документальному есеї авторки "Подорож Едуарда Ерріо", який вийшов у Франції у листопаді 2018 року.

 

Ірина Дмитришин – завідувачка кафедри українських студій в Інституті Східних Мов і Цивілізацій, Париж. Авторка монографій, присвячених Григорію Орлику (2005) та подорожі Едуарда Ерріо до України у 1933 році (2018), упорядниця Меморандумів Григорія Орлика (2017). Перекладачка українських сучасних авторів французькою мовою.

Модерує Ольга Петренко-Цеунова.

Час: 4 вересня, 18:30.

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3.

Вхід вільний.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.