Спецпроект

Зеленський проігнорував офіційні урочистості у Бабиному Яру

Відсутність президента під час жалобних заходів у річницю трагедії Бабиного Яру спричинила скандал

Офіційні заходи в Києві, присвячені річниці трагедії в Бабиному Яру, розпочалися 29 вересня "Маршем пам'яті". Про це повідомляє "Укрінформ".

 
українська правда

Кілька сотень киян пройшли ходою, вшановуючи жертв розстрілів вересня 1941 року. Марш розпочався на вулиці Січових стрільців, на місці, де окупаційна нацистська влада наказала зібратися євреям Києва. Учасники маршу пройшли шляхом, яким 78 років тому люди йшли на розстріл. Хода завершилася біля пам'ятника "Менора" в історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр".

Під час мітингу біля "Менори" рабин, голова Об'єднання юдейських релігійних організацій України Яків Блайх висловив обурення тим, що президент Володимир Зеленський не бере участь в офіційних заходах. Про це пише "Українська правда" з посиланням на рабина Моше Реувена Асмана.

"Вперше в історії незалежної України президент України не прийшов до Бабиного Яру 29 числа, він єврей, йому не треба.

Президент з прем'єр-міністром ходили щороку сюди, вони знали, що є такий Бабин Яр, треба поважати те, що було. А сьогодні президент, слава богу, прислав кошик квітів. А наступний президент вже, напевно, повністю забуде про те, що був Бабин Яр", - наводить видання слова Блайха.

Також УП із посиланням на власні джерела зазначає, що Зеленський у неділю був у Бабиному Яру, проте не афішував свою присутність. На підтвердження було додано кілька фотографій. 

 
УКРАЇНСЬКА ПРАВДА

Проте, по-перше, президент підійшов не до "Менори", а до радянського пам'ятника жертвам розстрілів у Бабиному Яру. По-друге, на знімках помітно, що це відбулося вже ввечері 29 вересня - після того, як слова Блайха викликали резонанс.

Офіс президента ніяк не коментує відсутність Зеленського на офіційних заходах у Бабиному Яру.

 

Нагадаємо, вшанування пам'яті жертв розстрілів у Бабиному Яру на офіційному рівні за участі керівництва держави відбувалося в Україні з часів проголошення незалежності. У 1991 році голова Верховної Ради Леонід Кравчук у під час виступу в Бабиному Яру приніс вибачення єврейській громаді за злочини Голокосту, завершивши промову фразою ідишем. Надалі кожен український президент брав участь у жалобних заходах у День пам'яті жертв Бабиного Яру. За часів президентства Віктора Ющенка Бабиному Яру надано статус історико-культурного, а згодом історико-меморіального заповідника.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.