АНОНС: У Києві пройде Фестиваль живих історій

Фестиваль живих історій збирає та об'єднує людей, ініціативи та інституції, які працюють із культурною спадщиною, вивченням історії та культурою пам’ятті. Фестиваль стане спільним простором для різних форматів відповідального осмислення історії, представлення наявних культурних та освітніх практик.

"Ми спільно шукатимемо інклюзивні та поліфонійні бачення минулого та створимо сприятливий простір для його осмислення і розуміння", повідомляють організатори у Фейсбук.

 

Фестиваль пропонуватиме учасникам та учасницям шукати відповіді на такі запитання:

* Чи існує альтернатива поширеним нині в Україні наративам пам'яті?

* Як українські суспільство та влада можуть створювати інклюзивні та партисипативні простори пам'яті?

* Якою може бути державна історична політика сучасної України?

* Яка роль культури та мистецтва в процесі творення наративів пам'яті?

В рамках фестивалю працюватимуть наступні напрями:

* Історія для дітей

* Простір пам'яті: сучасна українська документалістика

* Практичні та навчальні майстер-класи

* Сучасний документальний театр

* Живі історії в медіа та літературі

В програмі фестивалю:

* Екскурсії та квести в місті — Побачення з містом: дослідницькі прогулянки

* Майстерня минулого: практичні майстеркласи

* Кімната дослідниці(ка): виставка публічноісторичних проєктів

* Жива лабораторія публічноісторичних ініціатив

* Мережування для державних та недержавних бібліотек, архівів та музеїв Печа-Куча-Тека

* Простір для спілкування та вечірні нетворкінгові сесії

* Музична програма від ІНШІ на Фестивалі живих історій з локальною молодою українською музикою

* Дискусія "Політика пам'яті в Україні" на Фестивалі живих історій

* Сховище пам'яті: як працюють з минулим архіви, музеї, бібліотеки

Повна програма фестивалютут.

Повний опис усіх подійтут.

Фестиваль живих історій реалізує Інша Освіта / Insha Osvita в партнерстві зі спілкою MitOst e.V. та громадською організацією Центр студій політики "Центр студій політики пам'яті та публічної історії "Мнемоніка" (NGO "CSMP "Mnemonics") за фінансової підтримки Український культурний фонд, Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine, Auswärtiges Amt та Robert Bosch Stiftung.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.