Скіфське золото: суд у Гаазі розгляне українське клопотання про відвід судді

Клопотання української сторони про відвід судді Апеляційного суду Амстердама, який розглядає справу щодо "скіфського золота", передано на розгляд суду в Гаазі.

Про це кореспондентові Укрінформу в Гаазі повідомили в Департаменті міжнародних спорів Мін'юсту.

 

"Сьогодні державу Україна було повідомлено, що клопотання про відвід судді Апеляційного суду Амстердама було передано на розгляд суду в Гаазі. Розгляд клопотання у судовому засіданні відбудеться за раніше узгодженою датою - 11.10.2019.

Водночас, провадження по суті було зупинено до вирішення питання про відвід, а тому затверджений процесуальний графік втрачає свою актуальність", - сказали у Департаменті.

6 вересня Україна подала клопотання про відвід судді Апеляційного суду Амстердама, який розглядає справу про "скіфське золото", і попросила відреагувати на це клопотання до 11 вересня.

Але 12 вересня секретар суду повідомив, що головуючий суддя не вбачає підстав для самовідводу. Наступного дня Україна вдруге подала клопотання про відвід судді до Апеляційного суду Амстердама.

Міністерству юстиції стало відомо про існування обставин, що можуть свідчити про упередженість головуючого судді. Зокрема, за інформацією Мін'юсту, головуючий суддя Апеляційного суду Амстердама протягом кількох років здійснював представництво інтересів російської компанії "Промнефтьстрой" у справі проти ВАТ "НК "ЮКОС", тобто, фактично захищав інтереси Російської Федерації як основного інтересанта у вирішенні справи на користь "Промнефтьстрой".

А представництво інтересів "Промнефтьстрой" він здійснював у тісній співпраці з адвокатами, які представляють інтереси кримських музеїв у справі щодо "скіфського золота".

Як раніше повідомлялось, суд Амстердама 11 березня розпочав розгляд апеляції у справі щодо повернення в Україну колекції "скіфського золота", яке було відправлене з кримських музеїв на виставку в Нідерландах ще до окупації півострова Росією.

Окружний суд Амстердама 14 грудня 2016 року ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв мають бути повернуті в Україну. Рішення було ухвалене на основі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою художні цінності мають бути повернуті суверенній державі, що надала їх для тимчасової експозиції.

28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на це рішення суду. "Скіфське золото", допоки триває судова тяганина, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

У липні 2019 року Апеляційний суд Амстердама відклав ухвалення остаточного рішення у цій справі. У рішенні суду йдеться, що сторонам виділено 2 місяці для надання запитуваної судом інформації, а вже потім суд розглядатиме справу далі. Таким чином, остаточного рішення можна чекати через 6-9 місяців.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.