США повернули до Єгипту викрадений у 2011 році саркофаг. ВІДЕО

Влада США повернула до Єгипту викрадений у 2011 році позолочений саркофаг високопоставленого священника Неджеманха. Артефакт імовірно був створений між 50 і 150 роками до Р.Х.

Саркофаг придбали баєри ньюйоркського Музею мистецтв Метрополітен (Metropolitan Museum of Art) два роки тому, але їх ввели в оману за допомогою підробленої документації, повідомляє The Бабель із посиланням на ВВС.

Міністр закордонних справ Єгипту Самех Хассан Шукр оглядає саркофаг
Міністр закордонних справ Єгипту Самех Хассан Шукр оглядає саркофаг
ФОТО: REUTERS

Прокурор округу Манхеттен Сайрус Венс заявив, що саркофаг був проданий французьким дилером Музею Метрополітен за $4 мільйони. Музею було надано підроблену ліцензію на експорт з Єгипту 1971 року та підроблені документи про історію власності.

Адміністрація добровільно повернула саркофаг, коли зʼясувалося, що він крадений.

"Поки наше розслідування встановило, що цей саркофаг є лише однією із сотень старожитностей, викрадених тією ж транснаціональною організацією, що займаються торгівлею людьми", — додав Венс.

Саркофаг був викрадений з регіону Мінья в Єгипті й перевезений через Обʼєднані Арабські Емірати до Німеччини, де він був відновлений, а потім до Франції, де артефакт продали Музею Метрополітен.

Директор музею Даніель Вайс вибачився перед Єгиптом та заявив, що його установа стала жертвою шахрайства й мимовільним учасником незаконної торгівлі старожитностями.

Міністр закордонних справ Єгипту Самех Хассан Шукр заявив, що експонат буде виставлений на огляд у 2020 році в Єгипті.

"Ця справа стосується не тільки єгиптян, адже це наше загальнолюдське надбання, і ми відчуваємо, що всі маємо спільні цінності та є однією інтераціональною сімʼєю", — сказав Шукр на церемонії репатріації.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.