АНОНС: У Львові відбудеться конференція до 75-х роковин депортації кримських татар

26-27 вересня 2019 року у Львові відбудеться Міжнародна наукова конференція «Депортації в системі злочинів тоталітарного комуністичного режиму (до 75-х роковин депортації кримських татар та початку депортації українського населення з українських земель в складі Польщі)».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Учасники конференції дадуть правову оцінку депортації як злочину, подискутують про депортацію як практику й інструмент тоталітарного режиму та обговорять пам'ять про депортації.

Організаторами заходу є Український інститут національної пам'яті, Інститут українознавства ім. і. Крип'якевича НАН України, Український Католицький Університет, Міська рада м. Винники, КЗ Львівської обласної ради "Історико-краєзнавчий музей".

Напрями роботи конференції:

* Депортація як практика й інструмент тоталітарного режиму

* Депортація і людина: повсякдення, стратегії виживання, травматичний досвід

* Правова оцінка депортації як злочину

* Пам'ять про депортації: відновлення, збереження, вшанування

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Програму конференції можна завантажити за посиланням.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.