У Парижі розпочався суд над жінками, які хотіли підірвати собор Паризької Богоматері

У Парижі розпочався суд над пʼятьма жінками, які намагалися підірвати начинений вибухівкою автомобіль перед ресторанами біля собору Паризької Богоматері, у центрі Парижа у 2016 році.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

Полційський поблизу Натр-Даму за кілька днів після спроби теракту
Полційський поблизу Натр-Даму за кілька днів після спроби теракту
ФОТО: Christophe Ena/AP

У ніч на 3 вересня 2016 року Інес Мадані (19 років) і Орнелла Гіллігманн (29 років) припаркували сірий Peugeot 607 без номерного знака на вузькій вулиці перед ресторанами біля Нотр-Дама.

Машина була завантажена шістьма газовими балонами. Жінки облили машину дизелем і кинули в неї запалену цигарку, але дизельне паливо виявилося не настільки легкозаймистою речовиною, як бензин, і машина не загорілася.

Авто, яке використовували для спроби теракту, Мадані взяла у свого батька. Раніше дівчину вже судили за спробу терористичної діяльності — вона підтримувала контакти з ключовими особами "Ісламської держави" (ІДІЛ) в Сирії і вербувала жінок займатися тероризмом у Франції.

Жінок заарештували через тиждень — 11 вересня 2016 року. Слідство встановило, що вони були повʼязані з жіночим терористичним рухом "Командос", яким, за словами паризького прокурора, керували представники ІДІЛ з Сирії.

Інес Мадані затримали в Бюссі-Сен-Антуані під Парижем разом з двома спільницями, в її сумочці знайшли письмову клятву вірності ІДІЛ. Ще одна з арештованих — 23-річна Сара Х. — раніше була заручена з двома французькими екстремістами, які скоїли смертельні напади у 2015 році.

Під час арешту одна з жінок вдарила ножем співробітника поліції, поранивши його в плече.

"Тільки поганий вибір палива завадив їхній спробі влаштувати криваву бійню біля собору", — заявив слідчий суддя.

Засідання у цій справі триватимуть до 11 жовтня.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.