У Софії Київській показують раритети з бібліотеки собору

На території Софійського собору розпочала роботу виставка «Раритети з бібліотеки Софії Київської XVІ-XVIII ст.»

Про це повідомляє сайт заповідника "Софія Київська".

Відвідувачі можуть побачити справжні королівські привілеї, царські та патріарші грамоти, рукописи та стародруки. Всі документи є справжніми, походять з архіву та бібліотеки Святої Софії та датовані XVI-XVIII століттями.

 

Експонати виставки постійно зберігають Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. 

НБУВ та "Софія Київська" вирішили влаштувати таку виставку через великий інтерес до подібного заходу в травні. Тоді в музеї "Будинок митрополита" експонувалась унікальна настільна грамота 1708 р. царя Петра І на зведення в сан митрополита Йоасафа Кроковського, яка була вивезена з України під час Другої світової війни та нещодавно повернулася до України

Виставка "Раритети з бібліотеки Софії Київської XVІ-XVIII ст." триватиме з 18 вересня по 9 жовтня 2019 року.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.