Спецпроект

На Вінниччині встановили пам’ятник річковій мідії, яка врятувала село від голоду

На Вінниччині у с. Оксанівка Ямпільського району відкрили пам’ятник річковій дністровській мідії, споживання якої рятувало місцевих людей від смерті під час повоєнного голоду.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила письменниця і краєзнавець, автор книги про село Оксанівку Галина Собко.

 

"Це була спільна ініціатива громадських діячів села і районної влади – встановити пам'ятник річковій мідії, яка рятувала життя місцевих селян під час голодомору 1946-1947 років. Часто це було чи не єдиним джерелом їжі, доступним людям. Тому й вирішили встановити пам'ятник, як подяку річці і молюску-рятівнику", - розповіла Собко.

За її словами, пам'ятник у вигляді напіврозкритої білої мушлі, всередині якої, як в утробі матері ховається малятко, виготовили з місцевого ямпільського пісковику молоді скульптори зі Львова.

Місцеві підприємці допомогли з матеріалами та технікою для встановлення скульптури на центральній площі села. На пам'ятнику міститься напис: "Згадай, як зійшли дари дністрових вод" та вказані роки голодомору – 1946-1947.

Презентували громаді пам'ятник у межах міжнародного фестивалю "Дністрові передзвони". Відкрили його найстарша мешканка села – 93-річна Ольга Харевська та на наймолодша дитина вихідців із Оксанівки.

Довідка. Село Оксанівка знаходиться на півдні Вінниччини, у Ямпільському районі. Воно розташоване на українсько-молдовському кордоні. В селі мешкає усього 47 осіб, здебільшого пенсійного віку. Утім, вони спільно з місцевими громадськими діячами активно розвивають зелений туризм, аби зберегти своє село на карті.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.