Спецпроект

На Вінниччині встановили пам’ятник річковій мідії, яка врятувала село від голоду

На Вінниччині у с. Оксанівка Ямпільського району відкрили пам’ятник річковій дністровській мідії, споживання якої рятувало місцевих людей від смерті під час повоєнного голоду.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила письменниця і краєзнавець, автор книги про село Оксанівку Галина Собко.

 

"Це була спільна ініціатива громадських діячів села і районної влади – встановити пам'ятник річковій мідії, яка рятувала життя місцевих селян під час голодомору 1946-1947 років. Часто це було чи не єдиним джерелом їжі, доступним людям. Тому й вирішили встановити пам'ятник, як подяку річці і молюску-рятівнику", - розповіла Собко.

За її словами, пам'ятник у вигляді напіврозкритої білої мушлі, всередині якої, як в утробі матері ховається малятко, виготовили з місцевого ямпільського пісковику молоді скульптори зі Львова.

Місцеві підприємці допомогли з матеріалами та технікою для встановлення скульптури на центральній площі села. На пам'ятнику міститься напис: "Згадай, як зійшли дари дністрових вод" та вказані роки голодомору – 1946-1947.

Презентували громаді пам'ятник у межах міжнародного фестивалю "Дністрові передзвони". Відкрили його найстарша мешканка села – 93-річна Ольга Харевська та на наймолодша дитина вихідців із Оксанівки.

Довідка. Село Оксанівка знаходиться на півдні Вінниччини, у Ямпільському районі. Воно розташоване на українсько-молдовському кордоні. В селі мешкає усього 47 осіб, здебільшого пенсійного віку. Утім, вони спільно з місцевими громадськими діячами активно розвивають зелений туризм, аби зберегти своє село на карті.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.