Державний архів Рівненщини отримав грант від Українського культурного фонду

Кошти підуть на реалізацію проєкту «Модерний архів».

Ініціатива спрямована на поліпшення доступу до архівної інформації запитувачів – дослідників, заявників, викладачів, студентів, людей з інвалідністю. Окрім того, проєкт допоможе покращити зберігання документів Національного архівного фонду, повідомляє видання "ВСЕ" із посиланням на Рівненську ОДА.

 
Фото ілюстративне

"Реалізація програми передбачає оцифровування документальної інформації, модернізацію читальної зали, удосконалення вебсайту, майстер-класи з пошуку архівної інформації "Вивчаймо історію роду разом" тощо.

Зокрема, у рамках проєкту передбачено оцифрувати півтисячі одиниць зберігання або 5 тисяч аркушів документів за 1781-1939 роки", - розповідає директор архіву Олег Дзецько.

Передусім оцифрованими будуть найбільш запитувані на сьогодні документи, в яких міститься генеалогічна інформація – ревізькі казки, метричні книги, сповідні відомості.

В свою чергу начальниця одного із підрозділів архіву Людмила Леонова розповіла про перетворення, що чекають на читальну залу установи:

"Тут створять місця для роботи дослідників, встановлять екран та проектор для демонстрації виставок та оглядів документів, проведення майстер-класів з пошуку архівної інформації та навчань з архівної справи і діловодства".

Вебсайт архіву передбачається створити на новій платформі, а це сприятиме його більшій функціональності та доступності роботи з документами для людей незалежно від місця проживання.

За час проєкту фахівці архіву проведуть чотири майстер-класи з пошуку архівної інформації.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.