Кіт Семен влаштувався на роботу в музей Дніпра. ФОТО

У Дніпрі в міському історичному музеї імені Д.Яворницького з'явився свій кіт – на прізвисько Семен.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, кіт охороняє експонати від гризунів. Але самого його до експозицій музею не підпускають. Бояться, що сховається і не знайдуть.

 
Фото: Миколи М'якшикова/Укрінформ

Співробітники притулку розповіли, що кіт Семен – вуличний кіт, який жив в одному з місцевих дворів. Одного разу він зник, а з'явився весь поранений.

Небайдужа жінка відвезла тварину до ветклініки, де у кота на додачу виявили запалення ясен, очей і наявність вушного кліща. Завдяки старанням зоозахисників кота вдалося вилікувати.

 
Фото: Миколи М'якшикова/Укрінформ

За їхніми словами, чотириногий охоронець уже має паспорт і всі щеплення, а також допущений до роботи. Самі працівники музею пообіцяли його пестити і поважати, і називати його виключно "Семеном Парфентичем".

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.