Російські військові проводять у Керчі підводну експедицію

Російські військові та представники пошукового руху проводять експедицію «Аджимушкай-2019» в Керчі.

Про це повідомляє прес-служба Південного військового округу Росії, передає Радіо Свобода.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

"У період з 29 липня по 13 серпня буде проведено другий етап пошукової експедиції "Аджимушкай-2019" в районі Аджимушкайських каменоломень міста Керч", – сказано в повідомленні відомства.

У прес-службі округу повідомили, що на першому етапі експедиції залучили гідрографічне судно Чорноморського флоту, завдяки якому можна виявити залишки кораблів і літаків.

"Були виявлені літак "Аерокобра", останки штурмовика ІЛ-2, пароплав "Марія", який затонув у результаті навігаційної аварії в 1908 році, а також знайдені останки німецької десантної баржі F-334а. Частина виявлених артефактів була піднята з дна моря на поверхню", – зазначили у відомстві.

Довідково. Аджимушкайські каменоломні оборонялися з 16 травня по 30 жовтня 1942 року, в боях брали участь 13 тисяч осіб. В живих залишалося 48 осіб. Облога тривала 170 днів.

На початку травня 2017 року з дна моря в зоні будівництва Керченського мосту підняли літак часів Другої світової війни.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.