Археологи виявили у Перу найбільше в історії масове поховання принесених у жертву дітей. ФОТО

Археологи виявили у Перу ймовірно найбільше в історії масове поховання принесених у жертву дітей.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 
Фото: AFP

Останки 227 дітей у віці від 5 до 14 років знайшли неподалік від міста Уанчака на північ від столиці країни Ліми. Вчені вважають, що дітей принесли в жертву понад 500 років тому.

Близько року тому в Перу знайшли два інших поховання дітей, яких принесли в жертву. Там виявили 200 тіл.

Археологи розповіли AFP, що у деяких тіл, виявлених в Уанчака, збереглися волосся і шкіра.

 
Фото: AFP

Вчені вважають, що дітей вбили у дощову погоду і поховали у напрямку океану – це може означати, що їх принесли в жертву, щоб задобрити богів народу Чиму. Не зрозуміло, в якому саме році це відбулося.

Чиму жили на північному узбережжі Перу і були однією з наймогутніших цивілізацій регіону. Чиму досягли розквіту між 1200 і 1400 роками – перед тим, як їх завоювали інки, яких, в свою чергу, підкорили іспанці у XVI столітті.

 
Фото: AFP

Вони поклонялися місячному божеству Ши і, на відміну від інків, вірили, що місяць могутніший за сонце. Чиму регулярно здійснювали жертвоприношення під час відправлення релігійних обрядів.

В Уанчака тривають розкопки, і археологи очікують знайти ще більше останків.

"Це не вкладається в голові, - сказав AFP головний археолог Ферен Кастільо. - Де б ми не копали, ми знаходили тіла дітей".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.