Польща виділила 24 млн гривень на відновлення культурної спадщини в Україні

Україна стала основним реципієнтом інституту "Полоніка". Бюджет інституту "Полоніка" на відновлення польської культурної спадщини за кордоном 2019 року становить близько 6 млн злотих, з них 3,8 млн злотих (близько 24 млн гривень) призначено для реставрації пам'яток в Україні.

Про це повідомляє "Лівий Берег" із посиланням на Rzeczpospolita.

Латинський катедральний собор у Львові
Латинський катедральний собор у Львові
Фото: lviv1256.com

Польські реставратори вже демонтували для відновлення шість статуй апостолів з огорожі Латинського кафедрального собору у Львові (базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії).

Серед інших проєктів – збереження фресок Францішека і Себастьяна Екштейнів на зводі нефа у львівському костелі Єзуїтів (Гарнізонна церква).

Польські фахівці також працюють у Вірменському кафедральному соборі. Нещодавно там завершили консервацію настінних розписів Яна Генріка Розена в пресвітерії собору; цього року заплановано законсервувати мозаїку із зображенням Святої Трійці, яку створив Юзеф Мехоффер.

Роботи проводять у колишньому госпіталі Святого Лазаря, заснованому 1618 року з ініціативи домініканського братства Святої Вервиці. Там планують зберегти рельєфи "Лазар перед будинком багатія" і "Лазар на лоні Авраама".

Гроші виділено також на ремонт і консервацію сходів зі скульптурою непорочного зачаття Діви Марії, які ведуть до барокового костелу Святого Антонія. Видання вказує, що в ньому хрестили відомого польського поета і драматурга Збіґнєва Герберта.

Також польські реставратори працюють у Винниках, Кам'янці-Подільському, Бердичеві, Тиврові, Жовкві.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.