У горах Таджикистану знайшли давню обсерваторію. ФОТО

Давню обсерваторію виявили у городищі Карон. Воно розташоване на сході Таджикистану.

"У руїнах обсерваторії знайдені кам'яні предмети, що мають різні геометричні форми. На нас чекає довга робота з вивчення історії обсерваторії та виявлених в ній предметів", - сказав академік Юсуфшо Якубов, повідомляє Газета.UA із посиланням на "Азія-Плюс".

Городище Карон
Городище Карон
Фото: tohasss.livejournal

Городище Карон таджицькі археологи виявили на території Дарвазського району Гірно-Бадахшанської автономної області в 2012 році. Воно розташовується на висоті понад 2000 м над рівнем моря і займає площу близько 100 га. Припускають, що городищу більше 4 тисяч років.

"Місцеві жителі знали, що на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря є якась стара фортеця, яку давно засипало ґрунтом. Коли я прийшов подивитися на це місце, виявив лише великий пагорб. Але, розглянувши все навколо і вивчивши, я прийшов до висновку, що це, швидше за все, п'ятикупольний храм вогню", - сказав учений.

Руїни обсерваторії в Кароні
Руїни обсерваторії в Кароні
Фото: АН РТ

За 7 років розкопок на городищі були знайдені фрагменти храму вогню. Також знайшли храм води, два храми вітру, вітряк, великий майданчики для гри в поло (чавгонбозі), адміністративні і житлові будівлі.

Храми належали адептам зороастрізму. Також фортеця була однією з найбільших гірських резиденцій місцевих правителів.

"До Х століття після Р.Х. тут сповідувався зороастризм, про що свідчить не тільки вівтар оташкад, але і найдавніша в світі кам'яна підставка, на якій лежала священна книга Авеста", - розповів Юсуфшо Якубов.

Карон перестав існувати в XV столітті. Жителі покинули його через виснаження водних ресурсів. Для повного вивчення історії міста знадобиться ще як мінімум півтора-два десятиліття досліджень.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.