До 30-ї річниці "Балтійського шляху" в Вільнюсі підготували гігантську інсталяцію. ФОТО

Гігантська інсталяція з 2145 старих радіоприймачів звучатиме в унісон ввечері 23 серпня на Соборній площі у Вільнюсі. Рекорд фіксуватиме литовське агентство Factum.

Унікальна конструкція під назвою "Одна хвиля" є частиною ювілейної програми, присвяченої 30-річчю "Балтійського шляху", повідомляє "Громадське" з посиланням на литовський суспільний мовник LRT.

23 серпня 1989 року два мільйони людей із Литви, Латвії та Естонії (це біля 25% населення трьох балтійських республік на той час) сформували 650-кілометровий живий ланцюг від Вільнюса до Таллінна.
 
ФОТО: LRT

Ідею радіоінсталяції придумали спільно LRT і два молодих художники. За проектом, установка мала складатися з 650 старих радіоприймачів.

Художники зверталися до людей по радіо і телебаченню з проханням пожертвувати старими радіоприймачами і доставити їх до місцевих поштових відділень або в штаб-квартиру LRT.

 
ФОТО: LRT

У підсумку виявилося, що люди привезли майже в чотири рази більше радіоприймачів, ніж очікувалося, й інсталяція досягнула розміру 5-поверхового будинку.

Усі радіоприймачі відтворюватимуть тримовну пісню The Baltics is Waking Up, яка стала гімном Балтійського шляху і однією з найпопулярніших пісень "Співочої революції" (1987–1991 роки) у країнах Балтії.

 
Фото: LRT
 
ФОТО: LRT

Після презентації на Соборній площі у Вільнюсі інсталяцію перенесуть у музей Парку Європи просто неба неподалік столиці.

ДОВІДКА:

23 серпня 1989 року, в 50-ту річницю підписання пакту Молотова—Ріббентропа між СРСР та нацистською Німеччиною, два мільйони жителів Латвії, Литви та Естонії вишикувалися у ланцюжок від Вільнюса до Таллінна через Ригу. Мирна масова громадянська акція "Балтійський шлях" внесена до Книги рекордів Гіннесса як найдовший в історії живий ланцюг, і занесена ЮНЕСКО до списку світової пам'яті.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.