"Помпеї" на Тернопільщині. У шарі мулу збереглася вулиця XVII століття

Сміття, горіхова шкаралупа, вишневі кісточки, дерев’яні споруди, фрагменти одягу, взуття, прикрас і посуду. Усе це в неушкодженому вигляді законсервувала в Залізцях на Тернопільщині повінь у XVII столітті.

На збережені артефакти натрапили нещодавно археологи Науково-дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України під час розкопок у Зборівському районі, повідомляє "Терміново".

За словами наукового співробітника "ОАСУ" Василя Ільчишина, дослідження в Залізцях були діагностичного характеру з метою з'ясування перспектив досліджень культурного шару в центрі містечка.

 
Василь Ільчишин в процесі виборки об'єктів XVII ст

Та вже на глибині 40 см науковці натрапили на скупчення битого скляного посуду XVIII століття. Глибше археологи відкопали фрагменти дерев'яного зрубу 2-ї половини XVII сторіччя.

Під цією спорудою залягав стерильний шар мулу, проте Ільчишин вирішив перевірити його на предмет раніших нашарувань.

"І тут сталося неймовірне! – розповідає археолог, – Під шаром мулу приховувався цілий міський світ і життя середини XVIІ. Ми знайшли кам'яну вимостку ринкової площі, поміж тих каменів були найрізноманітніші предмети, які характеризують побут мешканців, їхнє життя і ті історичні події, що тоді вирували".

 
Скляний посуд , пляшки, келихи XVIII століття з верхніх шарів розвідкового розкопу 

Шар мулу вкрив площу Ринок після великої повені, яка затопила місто, і законсервував усе, що тоді лежало чи розміщувалося на бруківці.

Поміж каменів дослідники виявили шкаралупу лісових та волоських горіхів, насіння гречки, кісточки вишні чи черешні, кору дерев, гілки, фрагменти трісок, дощок, шкіряного одягу, взуття, керамічного та скляного посуду, монети та предмети озброєння, прикраси – намистини, бісер.

Через вплив часу та сильної кислотності металеві предмети окиснилися, тож монети й вироби з кольорового металу атрибутувати вкрай важко.

 
Бойова сокира, наконечник стріли до лука та ніж XVII століття 

Знайдені також предмети зброї – алебарда, ніж і наконечник стріли свідчать про причини повені.

"Вони підказують нам про те , з чим пов'язана та повінь – найімовірніше, що ця подія трапилась якраз в період Зборівської битви 1649 року. У той час турки могли розграбувати місто і розібрати греблю. Залозецький став на той час мав більше 1000 га площі і був у 4 рази більший, ніж зараз. А старе місто знаходилось нижче по течії від ставу. І величезна кількість води і мулу миттєво заполонила долину Серету і, відповідно, затопила місто, тим самим "заморозивши" ту мить міського життя і побуту", – пояснює Ільчишин.

 
Керамічна кахля 2 половини XVII сторіччя з рослинним орнаментом 

Археолог підкреслює, що археологічна пам'ятка Старі Залізці, в якій збереглися дерев'яна забудова та дерев'яні й органічні предмети, єдина така на Тернопільщині.

Ширші археологічні дослідження заплановані на наступний рік.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.